Занепалі ангели

Про це йдеться в Біблії:

І сталася на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну, і змій і ангели його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося вже для них місця на небі. І скинений був змій великий, древній змій, званий дияволом і сатаною, що зводить усесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним. (Об 12:7)

Спаситель називає диявола «людиновбивцею від початку», маючи на увазі той момент, коли він, прийнявши вигляд змія, спокусив Адама і Єву порушити заповідь Бога, через що вони і їхні нащадки були позбавлені безсмертя (Бут 3:1 — 3:6).

З тих пір, маючи можливість впливати на думки, почуття і діяння людей, диявол і його ангели (демон) прагнуть увергнути людей все глибше і глибше в безодню гріха і пороку, в якій самі загрузли: «Хто робить гріх, той від диявола, тому що спочатку диявол згрішив» (1Ів 3:8), «кожен, хто робить гріх, є раб гріха» ([[|Ів]] 8:34). Для цього вони нерідко приймають різний оманливий вигляд, в тому числі вид ангелів світла (2Кор 11:14).

Талмудичний іудаїзм відкидає віру в бунтівних або занепалих ангелів[4]. Хоча в тексті «Пірке де раббі Еліезер» IX століття описані сюжети про занепалого ангела в двох оповіданнях, один з яких стосується ангела в Едемському саду, що спокушає Єву, а інший — до ангелів Бенеї Елохім, які співмешкають з дочками людськими (Бут 6:1—4)[5].

Ще під час романтизму з'явилися в літературі. У романі Ніла Геймана «Небудь-де» житель Лондона потрапив в паралельний Лондон, де йому довелося битися з занепалим ангелом[6]. Сюжет про падіння ангелів ліг в основу багатьох творів, наприклад, «Загублений Рай» Джона Мільтона.

Для позначення злих ангелів в церковнослов'янській мові був введений граматично штучний термін «аггели»[7][8]. При запозиченні слова «ангел» з грецької мови був збережений диграф γγ (гамма-гамма), що читається як «нг», слово поміщалося під хвилясту лінію (~) — «титло» у скороченому варіанті «агглъ». Знак титло надавав особливу повагу до поняття, що стоїть під ним. Однак коли в тексті йшлося про занепалих ангелів, це слово писалося без титлу повністю «аггелъ» і, відповідно, читалося як «аггел» замість «ангел».

• Пері
• Люцифер
• Диявол
• Біс
• Демон
• Шайтан

• Anderson, ed. by Gary. Literature on Adam and Eve. — Leiden : Brill, 2000. — ISBN 9004116001.
• Bamberger, Bernard J. Fallen angels : soldiers of satan's realm. — first paperback. — Philadelphia, Pa. : Jewish Publ. Soc. of America, 2006. — ISBN 0827607970.
• Charlesworth, edited by James H. The Old Testament pseudepigrapha. — Peabody, Mass. : Hendrickson, 2010. — ISBN 1598564919.
• Davidson, Gustav. A dictionary of angels: including the fallen angels. — 1st Free Press pbk. — New York : Free Press, 1994. — С. 111. — ISBN 978-0-02-907052-9.
• DDD, Karel van der Toorn, Bob Becking, Pieter W. van der Horst,. Dictionary of deities and demons in the Bible (DDD). — 2., extensively rev. — Leiden : Brill, 1998. — ISBN 9004111190.
• Douglas, James D. with Merrill Chapin Tenney, Moisés Silva (editors). Zondervan Illustrated Bible Dictionary. — Grand Rapids, Mich. : Zondervan, 2011. — ISBN 9780310229834.
• Orlov, Andrei A. Dark mirrors: Azazel and Satanael in early Jewish demonology. — Albany : State University of New York Press, 2011. — ISBN 1438439512.
• Platt, Rutherford H. Forgotten Books of Eden. — Reprint. — Forgotten Books, 2004. — С. 239. — ISBN 1605060976.
• Reed, Annette Yoshiko. Fallen angels and the history of Judaism and Christianity : the reception of Enochic literature. — 1. publ. — Cambridge [u.a.] : Cambridge University Press, 2005. — С. 1. — ISBN 978-0-521-85378-1.
• Schwartz, Howard. Tree of souls: The mythology of Judaism. — New York : Oxford University Press, 2004. — ISBN 0195086791.
• Wright, Archie T. The origin of evil spirits the reception of Genesis 6.1-4 in early Jewish literature. — Tübingen : Mohr Siebeck, 2004. — ISBN 3161486560.