Запас

Запаси — це продукція виробничо-технічного призначення, споживчі й інші товари, що перебувають на різних стадіях виробництва й обігу, та очікують вступу в процес виробничого або особистого споживання. Запаси складають значну частку оборотних активів на підприємствах.

Норма запасу — мінімальна кількість матеріальних ресурсів, що забезпечує безперервність виробництва й обігу.

Показники запасу в економіці - показники матеріальних або грошових залишків, які можна виміряти на певний момент часу. Слід відрізняти від показників потоку, які вимірюються як обсяг матеріалів або грошей за період часу.

Класифікація запасів

З погляду логістики запаси поділяють на товарні й виробничі[1]:

  • Виробничі запаси — частина сукупних запасів, призначених для виробничого споживання.
    До виробничих запасів відносять сировину, матеріали, що надійшли до споживачів, але ще не використані й не піддані переробці.
  • Товарні запаси — частина сукупних запасів, що перебуває на підприємствах-виробниках у вигляді готової продукції й у каналах сфери обігу (запаси у дорозі та запаси на підприємствах торгівлі).
    Товарні запаси поділяють на запаси засобів виробництва й запаси предметів споживання.

За функціями запаси підрозділяють на такі види[джерело?]:

  • поточні (циклічні) запаси, створюються протягом середньостатистичного виробничого періоду, або запаси обсягом в одну партію;
  • резервні (страхові, буферні) запаси — запаси для компенсації випадкових коливань попиту або пропозиції, а також спекулятивні запаси, створені на випадок очікуваних змін попиту або пропозиції;
  • автономні запаси, створені для здійснення діяльності в кожному зі сполучних пунктів процесу з відносною незалежністю один від одного.

За місцем розміщення поділяють на такі види[джерело?]:

  • складські запаси — запаси розміщені на складах
  • перехідні (технологічні, транзитні) запаси: рухаються з однієї частини логістичної системи в іншу

Мета створення запасів
  • забезпечення й підтримка належного обслуговування клієнтів;
  • вирівнювання потоку товарів;
  • забезпечення захисту від невизначеності попиту та пропозиції;
  • розумне використання людей та устаткування;
  • можливість економії при закупівлі більшими партіями.

Методи управління запасами

За підходами до управління запаси поділяють на два види[джерело?]:

  • запаси незалежного попиту;
  • запаси залежного попиту.

Для кожного з них розроблені алгоритми управління товарними запасами. Існує понад сімдесят описаних алгоритмів планування запасів. Кожен з них має багато видозмін[джерело?].

Для запасів незалежного попиту

Найкраще підходять такі методи[джерело?]:

1. Прості системи:

  • однобункерна;
  • двобункерна;

Система необов'язкового поповнення

2. Системи постійної (багаторазової) дії:

а) Моделі фіксованого розміру партії:

б) Моделі фіксованого періоду

3. Системи одноразової дії (модель «продавця газет»)

Для запасів залежного попиту

Застосовують складніші в описанні, але простіші в дії моделі: «планування потреби в матеріалах» (англ. Material Requirements Planning, MRP) або «планування ресурсів виробництва» (англ. Manufacturing resource planning), зокрема, метод MRP II, а також модель «якраз вчасно» (англ. Just-in-Time, JIT).

Облік запасів

За міжнародними стандартами звітності запаси належать до оборотних активів. Порядок обліку запасів визначається МСБО 2 «Запаси».

Українське положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 9 «Запаси» визначає, що первісна оцінка запасів здійснюється за первісною вартістю (собівартістю).

На визначену дату запаси оцінюють за меншою з двох величин: або первісною вартістю або чистою вартістю реалізації[2].

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва у продаж та іншому вибутті їх оцінка може здійснюється за одним з таких методів[2]:

  • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
  • середньозваженої собівартості;
  • собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
  • нормативних затрат;
  • ціни продажу.

Для всіх запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, має застосовуватися тільки один із методів[2]. Вибраний метод зазначається в наказі про облікову політику[3].

Див. також

Джерела
  1. ЗАПАСЫ. Краткий терминологический словарь и библиотека техник логистики. БИГ-Петербург. Процитовано 3 жовтня 2019.(рос.)
  2. Наказ Мінфін від 20 жовтня 1999 року № 246 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. року за № 751/4044
  3. Юлія ЄГОРОВА (18.5.2015). Питання обліку запасів. Дебет-Кредит № 20. Процитовано 4 жовтня 2019.

Посилання
  • ЗАПАСИ //Фармацевтична енциклопедія
  • Гаджинский А. М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных заведений. М.: «Маркетинг», 1999. — 228 с.
  • Линдерс М. Р. Управление снабжением и запасами. Логистика. — СПб.: Виктория-плюс, 2002. — 768 с.
  • Логистика: Учебное пособие для вузов / Под ред. Б. А. Аникина. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 327 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.