Запоріжжя (Камчатський край)

Запоріжжя (рос. Запоро́жье) — село в Усть-Більшоріцькому районі Камчатського краю Росії. Утворює Запорізьке сільське поселення. Засноване поселенцями з Півдня України, належить до українських поселень Далекого Сходу.

Запоріжжя
Прапор

Координати 51°30′16″ пн. ш. 156°30′58″ сх. д.

Країна  Росія[1]
Адмінодиниця Q21193611?[1]
Дата заснування 1907
Телефонний код 41532
Поштовий індекс 684111
Офіційний сайт zaporogiekam.moy.su
Запоріжжя
Запоріжжя (Росія)

Географія

Село розташоване на правому (північному) пригирловому березі річки Озерна, навпроти селища Озерновське.

Історія

Село засноване в 1907 році[2]. Західне узбережжя Камчатки почало освоюватися тільки після російсько-японської війни 1904—1905 років. До весни 1907 року гирло річки Озерної пустувало, на ній не було населених пунктів. Вони були північніше – на річках Явина, Голигіна, Большая. На Озерній колись проживали стародавні камчатські народи, але й вони до того часу вже не селилися на цій річці з невідомих нам причин[3].

У перші роки початку XX століття рибопромислове товариство Сергія Грушицького володіло промисловими ділянками на річці Большая і побудувало там рибопереробний завод. Фахівців цього підприємства приваблювала і річка Озерна, по якій йшла на нерест у Курильське озеро одна з найбільш цінних лососевих риб — нерка (один з найбільш цінних видів тихоокеанських лососів).

У 1907 році Грушицький доручив своєму представникові в Харбіні, Івану Опанасовичу Потужному, дібрати людей для рибного промислу. На лівій стороні річки Озерної Грушицький побудував завод, навколо якого й утворилося село Запоріжжя (Унтербергеровка, Запорожское)[4].

Перші переселенці прибули сюди з Херсонської губернії, з сіл: Козацьке, Кам'янка, Бургунка, Тягинка, з Берислава[2].

Спочатку селище не мало назви, але з 1910 року стало іменуватися «Унтербергерово» на честь генерал-губернатора Приамурського краю П. Ф. Унтербергера, якому Камчатка в ті роки підпорядковувалася[5]. У 1910 році колонія налічувала 24 людини, в основному це були родичі Івана Опанасовича Потужного з України і їхні друзі-знайомі, які переїхали з Херсонської губернії. У цей сезон рибалки здали фірмі 120 000 шт. свіжих рибин і частину вже засоленого улову, і мали добрий заробіток. На промислі фірми працювали привезені з Владивостока 162 російських робітники. Вони отримували 25 рублів на місяць, премію від улову і харчувалися коштом власника[6].

Населення
Чисельність населення
1926[7]2002[8]2010[9]2012[10]2013[11]2014[12]2015[13]
228↗760↘663↘655↘637↘609↘588
2016[14]2017[15]2018[16]
↘567↘549↘534

Відомі люди

Після Другої світової війни в селі працювали Герої Радянського Союзу Тимофій Олексійович Ковальов і Іван Петрович Кузнєцов, кілька Героїв Соціалістичної Праці[2].

Примітки
  1. ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
  3. Как появилось Запорожье. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
  4. А.А.Смышляев. КАК ПОЯВИЛОСЬ ЗАПОРОЖЬЕ. Запорожье камчатское, славное. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
  5. Сергей Вахрин. 9. Победа. ПОТОМКИ ОСТРОКЛЮВОГО БОГА. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
  6. 6.2. Начало рыбоконсервоного производства на Камчатке. Глава 6. Развитие Камчатского рыбоконсервного производства. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
  7. {{{Заголовок}}}. — 500 прим.
  8. Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
  9. Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов
  10. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  11. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  12. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  13. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  14. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  15. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.