Зародов Костянтин Іванович

У 1939 році закінчив Вологодський технікум шляхів сполучення.

У 1939 році — інструктор політичного відділу по комсомолу Північної залізниці.

У 1939—1946 роках служив на Військово-морському флоті СРСР: з 1939 року — моряк, з 1941 року — морський піхотинець, комсомольський організатор десантного загону 12-ї бригади морської піхоти. Учасник німецько-радянської війни. Служив на Заполяр'ї, був учасником десантних операцій Північного флоту.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1946—1947 роках — 1-й секретар Вологодського міського комітету ВЛКСМ.

У 1947—1950 роках — 1-й секретар Вологодського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1950—1951 роках — член редакційної колегії, редактор відділу газети «Комсомольская правда».

У 1951 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1951—1954 роках — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1954—1956 роках — у редакції газети «За прочный мир, за народную демократию!»

У 1956—1961 роках — в апараті ЦК КПРС.

У 1961—1965 роках — головний редактор газети «Советская Россия».

У жовтні 1965 — липні 1968 року — 1-й заступник головного редактора газети «Правда».

У липні 1968 — 16 квітня 1982 року — шеф-редактор журналу «Проблемы мира и социализма» (Прага, Чехословаччина).

Помер після важкої хвороби 16 квітня 1982 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

• «Ленінська газета «Пролетар» (1905 р)» (1955)
• «Ленінська теорія переростання буржуазно-демократичної революції в революцію соціалістичну» (1956)
• «Про своєрідність форм переходу різних країн до соціалізму» (1956)
• «Як йде світовий революційний процес» (1964)
• «Три революції в Росії і наш час» (1975)

• орден Леніна (4.05.1962)
• орден Жовтневої Революції (13.09.1978)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (28.10.1948; 30.10.1970)
• орден Червоної Зірки
• медалі
• Заслужений діяч науки РРФСР (1980)

• Зародов Константин Иванович (рос.)