Заруддя (Зборівська міська громада)
Зару́ддя — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Західна (Мала) Стрипа (права притока Стрипи), на заході району. До 2016 центр сільради, якій були підпорядковані села Коршилів, Лавриківці, Озерянка, Травотолоки. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади[1]Населення становить — 417 осіб (2003).
| село Заруддя | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський район |
| Рада | Зарудянська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA61040170160046061 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 403 |
| Територія | 1.870 км² |
| Густота населення | 215.51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47204 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′30″ пн. ш. 25°03′36″ сх. д. |
| Водойми | Річка Західна (Мала) Стрипа |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Найближча залізнична станція | Зборів |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47243, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с.Заруддя |
| Карта | |
  Заруддя | |
 Заруддя | |
| Мапа | |
| |
Історія
Поблизу Заруддя виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1570.
Від 1743 — містечко, був замок.
Входило до складу Золочівського округу — адміністративної одиниці Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбурґів (з 1804 р. Австрійської імперії).
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства.
Під час І світової війни частково зруйноване.
Після ліквідації Зборівського району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[2].
Пам'ятки
Є церква УГКЦ Святого Івана Богослова (колишній недіючий римо-католицький костел святої Марії Неустанної Допомоги 1905 року), освячена Василієм Семенюком 27 грудня 2008 року[3], а також церква Воздвиження Чесного Хреста (1927; мурована, реставрована 2000).
У ХХ ст. у роки війн було закопано[4], а у 2020 р. віднайдено церковний дзвін[5]
Видатні постаті
- Павло Коваль — підпільний греко-католицький священник, колишній парох с. Заруддя,
- Питльований Іван — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Встановлено пам'ятні хрести на честь:
- тверезості (1898)
- скасування панщини (18 травня 1848).
Знаходиться захоронення загиблих воїнів Вермахту загиблих під час другої світової війни
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 3 торговельні заклади.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2009. Процитовано 26 вересня 2009.
- Місцевий мешканець Мирон Сагайдак переповідає, що "Дзвін переховували у 1914 році, бо під час війни армія забирала дзвони для переплавки. Потім ховали у 1920 році від більшовиків. І сховали в кінці 1939 р., бо прийшли совіти, які закрили костел. І ще люди знали, що німці напали на Європу і скоро буде війна, так що дзвін був закопаний"
- На Тернопільщині знайшли дзвін, закопаний у Другу світову
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Підпільний греко-католицький священик Павло Коваль, колишній парох с. Заруддя[недоступне посилання з квітня 2019]