Зарічна (станція метро, Нижній Новгород)
Зарі́чна (рос. Заре́чная) — станція Автозаводської лінії Нижньогородського метро, розташована між станціями «Ленінська» та «Двигун Революції». Відкрита 20 листопада 1985 року в складі першої черги Автозаводської лінії.
Зарічна | |
---|---|
| |
Загальні дані | |
Тип | Колонна мілкого закладення |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Дата відкриття | 20 листопада 1985 |
Архітектор(и) | В. Ігнатьєв, В. Дмітрієв |
Художник(и) | В. і Т. Грішини |
Виходи до | пр. Леніна, бул. Зарічний, вул. Дружби, вул. Космонавта Комарова, вул. Героя Самочкіна |
Час відкриття | 05:15 |
Час закриття | 00:00 |
Автозаводська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Виходи
Станція розташована на перехресті пр. Леніна із Зарічним бульваром в житловому районі «Іподромний». Біля станції знаходяться готель «Зарічна», Зарічний ринок і кінотеатр «Росія».
Технічна характеристика
Конструкція станції — колонна мілкого закладення. Крок колон — 6 м.
Оздоблення
Тематичний образ станції — холодна гладь річки — віддзеркалене у гамі обробки і закруглених, уступчастих лініях конфігурації колійних стін у плані, в контрастному підборі мармурового облицювання колон і підлоги (тепла гамма — пісок на березі, земля Заріччя).
Колійні стіни оздоблені рельєфними алюмінієвими плитками «біжуча хвиля» світло-блакитного кольору і шестикутної форми. Їх силует і рельєф утворюють спадаючі відблиски при русі пасажирів в одну сторону і висхідні — при русі їх в іншу. Цокольна частина — з сірих мармурових плит «уфалей» з хвилеподібною смугою чорного кольору.
Рифлені колони круглої форми оздоблені вертикальними смугами з білого і рожевого мармуру. Підлога викладена світло-коричневим гранітом і білим мармуром. Оздоблення підлоги і колон підібрана в однакових за кольором матеріалах, щоб при їхньому перспективному накладенні один на одного зал був візуально полегшений.
Торцеві стіни перонного залу, сходів на платформу, вуличних сходів і підземних переходів оздоблеані білим мармуром «коелга». Стіни вестибюлів — у білому мармурі з плінтусом з темно-сірого граніту, а також в блакитний глазурованої плитці.
У торцях вестибюлів — монументальні панно в техніці художньої кераміки на теми «Казковий град Кітеж» і «Юність». Панно підсвічуються люмінесцентними світильниками.