Заслін (активний захист)

Комплекс активного захисту «Заслін» створює на безпечній відстані від об'єкту, що захищається, активну зону захисту, в якій знешкоджуються атакуючі об'єкт реактивні протитанкові гранати (ПГ-7, ПГ-7ВР, ПГ-9 тощо), протитанкові керовані ракети — ПТКР, артилерійські кумулятивні снаряди калібром до 125 мм (на швидкостях до 1200 м/с), бронебійні підкаліберні снаряди та інші протитанкові засоби.

Встановлення комплексу «Заслін» не погіршує бойових та експлуатаційних характеристик носія, дозволяючи підвищити безпеку екіпажу більш ніж в два рази[6].

Модулі можуть бути розташовані по периметру бойової машини для кругового захисту, а також встановлені на башті. Навісне розміщення модулів дозволяє легко пристосувати комплекс до різних типів танків, бронемашин чи стаціонарних об'єктів.

Після 2014 року комплекс пройшов глибоку модернізацію. В результаті були поліпшені його технічні характеристики. Зросла кількість модулів на одну машину до шести штук (раніше можна було встановлювати лише один модуль на борт). Була усунута проблема одночасного спрацювання декількох модулів. Оновлений комплекс активного захисту підходить як для танків, так і для легкої бронетехніки. Для легкої бронетехніки, при цьому, зменшена маса заряду аби не руйнувати борти. Також оновлена радіолокаційна установка не конфліктує з іншими локаторами[3].

«Заслін» може працювати в комплексі з будь-яким динамічним захистом.

Комплекс «Заслін» доповнює динамічний захист «Ніж» або «Дуплет» можливістю перехоплення протитанкових керованих ракет та артилерійських снарядів з тандемними бойовими частинами, що атакують танк з усіх напрямків[7].

Комплекс виробляється і пропонується на експорт «Укрінмашем» — дочірньою структурою держкомпанії Укрспецекспорт.

Комплекс «Заслін» складається з пульта управління, розміщеного всередині об'єкта захисту та автономних експлуатаційних модулів, які змонтовані зовні. Пульт управління інформує про працездатність основних блоків, готовність комплексу до відбиття цілей, що атакують[6].

До складу кожного експлуатаційного модуля входять радіолокаційна станція, відповідна електроніка та два осколково-фугасні боєприпаси. Обидва боєприпаси із заготовленими елементами ураження закріплені на двох змінних автономних висувних штангах з електричним приводом. В режимі бойового чергування одна зі штанг висувається за межі модуля, а інша — резервна — знаходиться всередині[7][8].

Після вмикання комплексу автоматично проводиться самотестування складових частин, висуваються штанги із захисними зарядами, вмикається радіолокаційна система. Радіолокаційна станція комплексу безперервно випромінює електромагнітні хвилі в радіусі 2-2,5 м, скануючи простір навколо танка. У разі появи в цій зоні атакуючого засобу ураження, здійснюється його ідентифікація та видається команда на підрив захисного боєприпасу, який створює кругове поле осколків і потужну ударну хвилю[2][7].

Під впливом вибухової хвилі і високошвидкісного ешелонованого потоку осколків, кумулятивні боєприпаси детонують з одночасним зниженням бронепробивності до безпечного рівня. Засоби ураження з цільним металевим корпусом (КС, БОПС) після детонування боєприпасу змінюють свою траєкторію, зустрічаючись з основним бронюванням під невигідним кутом або відхиляючись за межі зони ураження. Протитанкові засоби ураження, які мають тонку обшивку корпуса (моноблочні та тандемні протитанкові гранати, ПТКР), детонують під впливом осколків та вибухової хвилі, не досягаючи основної броні об'єкта захисту або відкидаються силою вибуху за межі зони ураження[2].

Через 15 секунд після спрацьовування захисного заряду висувається друга штанга із захисним зарядом для відбиття подальших атак.