Динамічний захист

Динамічний захист (ДЗ) (англ. Reactive armour — реактивна броня) — захисний пристрій, принцип дії якого полягає в тому, що вмонтована між броньованих листів (пластин) речовина впливає на зниження ефективності пробивної здатності снаряду (ракети), шляхом поглинання частини його енергії.

Принцип дії найпростішого модуля вибухового ДЗ: Між зовнішніми інертними шарами матеріалу з великою щільністю розміщується заряд ВР. Під час ураження першого шару, ВР детонує тим самим поглинаючи та розпорошуючи енергію кумулятивного струменя
Принцип дії модуля вибухового ДЗ
1. Кумулятивний струмінь потрапляє в модуль ДЗ, тим самим ініціюючи детонацію ВР
2. Перший шар ВР детонує, тим самим розпорошуючи кумулятивний струмінь
3. Другий шар ВР детонує, та відштовхує броньовану пластину, яка відбиває та поглинає енергію кумулятивного струменя

Існує багато різних пристроїв, де реалізується принцип динамічного впливу на ПТЗ (протитанкові засоби), що відрізняються різними варіантами конструкції та використовуваними джерелами енергії.

Речовина, що розміщується між листів, може бути вибуховою (ВР) (англ. Explosive reactive armour ERA — вибухова реактивна броня) не вибуховою (англ. Non-explosive Reactive Armour NxRA або англ. Non-Energetic Reactive Armour NERA) та комбінованою в кілька шарів (перший ряд містить ВР розміщену між сталевими листами, а другий пасивний контейнер — з іншим високоенергетичним матеріалом).

Елементи динамічного захисту можуть розміщуватися або в спеціальних броньованих контейнерах на зовнішній поверхні танка (навісний динамічний захист) або вмонтованими прямо усередині броньованих вузлів, тобто бути складовою частиною комбінованої броні (вбудований динамічний захист). Навісний ДЗ призначений для зниження ефективності тільки від ураження кумулятивними снарядами, тоді як вбудований ДЗ є універсальним, та діє проти всіх типів протитанкових снарядів.[1]

Вибуховий ДЗ

Руйнівний вплив продуктів вибуху заряду ВР на кумулятивний струмінь, що призводить до зниження його ефективності, було виявлено в Другу світову війну, під час влучення снарядів у танки, які перевозили боєприпаси. Після чого в СРСР та Німеччині було проведено низку досліджень і випробувань у цій галузі.

Проте у перших зразках модулів вибухового динамічного захисту, аби досягнути істотного зменшення глибини проникнення кумулятивного струменя в уражену ним ціль потрібно було використовувати велику кількість вибухової речовини (ВР), що викликало значні проблеми через надмірний вплив на об'єкт такого «захисного» вибуху.

Пізніше було обґрунтовано ефективніший спосіб впливу на ПТЗ за допомогою металевих пластин, в даному варіанті заряд ВР вже не грав основну, а лише допоміжну роль як джерела енергії для пластин, які безпосередньо впливали на кумулятивний струмінь.

Вплив на кумулятивний струмінь за допомогою металевих пластин, які стають на шляху траєкторії струменя, призводить до розпорошення і дестабілізації самого струменя за рахунок впливу пластин на нього. Для забезпечення метання пластин застосовується плоский заряд ВР, який ініціюється самим струменем.

Невибуховий ДЗ

Відмінність невибухового динамічного захисту від вибухового, полягає в тому що замість внутрішнього шару(ів) ВР, розміщується шар(и) інертного в хімічному відношенні матеріалу, що називається «наповнювачем», це може бути: пластмаса, гума, парафін, або хімічні суміші на їх основі.

В склад ДЗ невибухового типу дії можуть включатись і окислювачі (наприклад ті, що містять нітрати, нітрити, хлорати тощо) і вуглецевий енергетичний матеріал (як варіант NaNO3 і силіконовий наповнювач). Як каталізатор може застосовуватися оксид заліза (Fe2O3).

Вважається, що застосування невибухового ДЗ є найперспективнішим при захисті об'єктів, бронювання яких неможливе вибуховими ДЗ, спрацьовування якого може призвести до руйнувань конструкцій, через надмірну дію захисного вибухового заряду цих ДЗ.

Електричний ДЗ

Найпростіша конструкція електромагнітної броні це дві розставлені на досить великій відстані одна від одної пластини, одна з яких з'єднана з конденсаторною батареєю високої напруги, а інша заземлена. Коли при ударі кумулятивний струмінь пробиває пластини, він діє як замикач ініціюючи розряд електричної енергії, який викликає великий імпульс електричного струму в ньому.

Це створює магнітомеханічну нестабільність в кумулятивному струмені, що призводить до його руйнування та різко знижує його пробивну здатність.

Існують кілька підходів до створення електромагнітного захисту: безпосередня електризація, електромагнітний пуск метальних пластин, електротермічний захист, заснований на піролізі в плазму робочого матеріалу.

Вони діляться за принципом активації на самоактивовані (безпосередня електризація, електротермічний захист) і не самоактивовані, які впливають на атакувальний боєприпас спочатку виявивши його за допомогою радара, матриці або інших зовнішніх датчиків (Метальні пластини, «розумна броня»). Також існують способи захисту, які об'єднують кілька цих принципів.

Зображення
  • Модулі навісного ДЗ на польському танку PT-91 Twardy
  • Танк США M60A1 «Patton» з навісним ДЗ «Блейзер»

В Україні

Сучасні українські розробки:

  • Комплекс динамічного захисту (КДЗ) — «Ніж».
  • Комплекс динамічного захисту (КДЗ) — «Дуплет».[2]

Див. також

Примітки
  1. Холявський. «Енциклопедія танків».
  2. «Мікротек» (сайт розробника). Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 4 березня 2012.

Джерела
  • Классификация защитных устройств динамического типа. Чепков И. Б. // Артиллерийское и стрелковое вооружение: Междунар.научн.техн. сб. — № 3. — К.: НТЦ АСВ. — 2004. — С.24—28.
  • Динамическая антикумулятивная защита. Физика горения и взрыва, 2000, т. 36, № 6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.