Засурський Іван Іванович

Іван Іванович Засурський (н. 29 серпня 1974 р.) — російський журналіст, кандидат філологічних наук[1], викладач, продюсер, дослідник. Завідувач кафедри нових медіа та теорії комунікації факультету журналістики МДУ ім. М. В. Ломоносова. Засновник та видавець онлайнової газети «Частный Корреспондент». Автор понад 500 публікацій в періодичних виданнях в Росії й за кордоном[2]. Ведучий ток-шоу «Прес-клуб XXI»[3]. Онук Ясена Засурского.

Іван Іванович Засурський
Иван Иванович Засурский
Народився 29 серпня 1974(1974-08-29) (47 років)
Москва, СРСР
Країна  Росія
Діяльність

журналіст, письменник,

головний редактор «Часкору»,
продюсер, дослідник
Alma mater факультет журналістики МДУ
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Знання мов російська і англійська
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Членство Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
Партія Social Democratic Party of Russiad
Нагороди
IMDb ID 4555783

Діяльність

Іван Засурський почав свою кар'єру на початку 1990-х рр. репортером у «Независимой газете», у віці 17 років. У 1993 році став завідувачем відділу економіки «Независимой газети». У цей же період навчався на факультеті журналістики МДУ. Закінчив факультет журналістики з червоним дипломом[2]. Наступний рік Іван Засурський працював у газеті «Общая газета» координатором з розвитку.

1997 року на деякий час пішов з професійної журналістики й став радником першого заступника Голови Уряду Російської Федерації Бориса Нємцова[2]. Досвід політичної діяльності в Івана Засурського вже був: у 1995 році він був керівником передвиборної кампанії губернатора Нижегородської області[2][4].

1999 року видав книгу «Мас-медіа другої республіки» — дослідження на тему історії засобів масової інформації Росії в 1990-х роках. Книга торкається теми перетворення ЗМІ з так званої четвертої влади у своєрідні агенти нових політичних центрів. Книга «Мас-медіа другої республіки» була удостоєна премії МДУ ім. І. І. Шувалова[5].

У 1998 році на факультеті журналістики МДУ ім. М. В. Ломоносова захистив дисертацію кандидата філологічних наук під заголовком «ЗМІ Росії в умовах глобальних процесів трансформації: формування нової системи інформації та її роль в політичному житті країни 1990 — 1998 років»[6]. Разом з цим, Іван Засурський був у ті роки молодшим науковим співробітником факультету журналістики МГУ.

До початку 2000-х рр. Іван повністю повернувся в професійну журналістику, особливо його цікавили мережева журналістика та блогінг, як нові форми журналістського справи. Став співдиректором Російсько-Американського центру Університету штату Нью-Йорк і провів лекційний тур по східному узбережжю США[4]. Став директором Лабораторії медіакультури та Комунікації факультету журналістики МДУ[4], через кілька років — завідувачем кафедри нових медіа та теорії комунікації. З 2001 до 2005 року Засурський працював в інтернет-холдингу «Рамблер» на посаді заступника генерального директора по зв'язках із громадськістю, пізніше — директора зі спецпроєктів, готував наукові доповіді компанії. У процесі підготовки до продажу акцій компанії «Рамблер-медіа», Засурський здійснив операцію «Рамблера» з ICQ.

Восени 2006 року Івана Засурського запросили в «СУП» директором з маркетингу. Через розбіжності в поглядах, Засурський покинув цю компанію наступного року[7].

У грудні 2009 року одним з перших підписав відкритий лист із закликом реформи російської системи авторського права[8].

Частный Корреспондент

У жовтні 2008 році Іван Засурський створив «Частный Корреспондент» — російське інтернет-видання, що першим в Росії повністю перейшло на ліцензію Creative Commons. Однією з основних причин цього стало бажання допомогти російській Вікіпедії й дати можливість талановитим людям проявити себе в області громадянської журналістики. У листопаді 2011 року «Частный Корреспондент» став переможцем Премії Рунета в номінації «Культура та масові комунікації».

Бібліографія
  • Засурский И. И. Масс-медиа второй республики. — Издательство МГУ, 1999. — 272 с. — 5000 прим. — ISBN 5-211-04108-9.
  • Засурский И. И. Реконструкция России. Масс-медиа и политика в 90-е годы. — Издательство МГУ, 2001. — 288 с. — 2000 прим. — ISBN 5-211-04397-9.
  • Zassoursky, Ivan. Media and Power in Post-Soviet Russia. — M.E. Sharpe, 2004. — 270 с. — ISBN 0-7656-0863-4.

Примітки
  1. Телеміст з Іваном Засурський|КАББАЛА|Лайтман МІХАЕЛЬ|Блог — Каб(рос.)
  2. Засурський Іван Іванович — Атлас медіаменеджерів Медіа Атлас(рос.)
  3. ATV — Авторське телебачення(рос.)
  4. «Я навчився ходити „конем“ у всіх ситуаціях…» / Світовий порядок денний / Головна — Русский журнал(рос.)
  5. Лауреати премії ім. І. І. Шувалова (Постанова Навчальної Ради МГУ від 27 грудня 1999 р.)(рос.)
  6. Засурський І. І. ЗМІ Росії в умовах глобальних процесів трансформації: формування нової системи інформації та її роль в політичному житті країни 1990 — 1998 років: дисертація … кандидата філологічних наук: 10.01.10. — М.: 1998. Карточка на сайті РГБ(рос.)
  7. Вегетаріанець Засурський полишає м'ясний «Суп»|Вебпланета(рос.)
  8. Webpublishers•Ru|Асоціація Інтернет-Видавців(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.