Засядки
Засядки — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід із Полтавщини.
Історія
Рід походить від Якова Засядки — реєстрового козака хорольської сотні (1649), який пізніше став лубенським полковником (1659–60) та місцевим городовим отаманом (1675–77). Його син — Лук'ян Якович — сотник лютенський (1719–25, нині с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтав. обл.), онук — Данило Лук'янович (бл. 1730 — р. с. невід.) — також посідав уряд (посаду) лютенського сотника.[1]
![](../I/page1-220px-%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A2%D0%BE%D0%BC_4_.%D0%92._%D0%9B._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9._-_%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%252C_1908_-_1914_%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%8F%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%B8.pdf.jpg.webp)
Засядько Федір Лук'янович священник Воскресенсьеої церкви (с.Лютенька) (у 1778 став монахом) .[2]
Засядько Данило Федорович (близько 1740-1800) священник Успенської церкви села Лютенька
Олександр Дмитрович Засядько (1779—1838) — військовий діяч, генерал-лейтенант російської імператорської армії, який очолював Навчальну артилерійську бригаду (артилерійське училище, артилерійську лабораторію), Петербурзький арсенал та Охтенський пороховий завод (1820–27). 1828, під час російсько-турецької війни 1828—1829, командував артилерією під Браїловом (нині м. Бреїла, Румунія).
Рід внесено до 2-ї частини Родовідної книги Полтавської губернії.
Джерела
- Томазов В. В. Засядки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- ГАДЯЦЬКИЙ ПОЛК - Інститут історії України
- М.С.Пашко “ Історія Лютенської сотні “
- ЛЮТЕНСЬКА СОТНЯ (1648-1782 pp.)
- Малороссийский родословник : [в 4 т.] / В. Л. Модзалевский. - Киев : Тип. Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К, 1908 - 1914.'Т. 2' : Е-К . – 1910. – IV, 720, 20 c.