Захаров Євген Юхимович

Євге́н Юхи́мович Заха́ров (12 листопада 1952, м. Харків) — голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970-1980-х років.

Євген Юхимович Захаров
Євген Захаров на мітингу в Харкові
Народився 12 листопада 1952(1952-11-12) (69 років)
Харків, Українська РСР,
 СРСР
Громадянство українське
Місце проживання Харків,  Україна
Діяльність правозахисник
Відомий завдяки правозахисник
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад Ростовський державний університет шляхів сполученняd, Харківська міська рада і Харківська правозахисна група
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Життєпис

Євген Захаров народився 12 листопада 1952 у місті Харкові.

Протягом 19701975 років здобував освіту на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького, який закінчив з відзнакою.

У 19821985 роках був аспірантом Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту.

З 1988 по 1992 роки Євген Захаров був кореспондентом газети «Експрес-Хроніка».

Протягом 19901994 років був депутатом Харківської міської ради. З 1990 року є заступником голови Харківської міської комісії з питань поновлення прав реабілітованих.

Громадська діяльність

Євген Захаров (квітень 2013)

У 1989 році Євген Захаров стає співголовою Харківського «Меморіалу», і перебуває на цій посаді до 1992 року.

У 1992 році він стає співголовою Харківської правозахисної групи, і перебував на цій посаді до 2011 року.

З 1994 року він також є членом правління Міжнародного товариства «Меморіал».

У 20042008 роках був головою правління, а протягом 20102011 — член правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

У 2011 році Євген Захаров стає директором Харківської правозахисної групи.

25 січня 2012 року його було обрано головою правління Української Гельсінської Спілки з прав людини.

Крім того, Євген Захаров є членом Московської Гельсінської групи (з 1989 р.), Української Секції Міжнародного товариства прав людини1995 р.).

В його доробку 11 наукових статей з прикладної математики та проєктування електронних машин (1976–1985 роки), понад 200 публікацій, присвячених правам людини, громадянському суспільству та історії політичних репресій в Радянському Союзі та в Україні. Друкувався у виданнях України, Росії, США, Канади, Німеччини, Франції, Литви, Польщі, Норвегії, Данії (з 1987 по 2010 рік).

У 2014–2015 рр. — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Президента України.

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[1]

Член Українського ПЕН.

Кампанія «Захарова — в омбудсмени!» (2006–2007)

22 листопада 2006 р. на майдані Незалежності в Києві на мості через Інститутську був вивішений банер «Захарова — в Омбудсмени!!!»

17 листопада 2006 року в Україні розпочалася кампанія громадського лобіювання «Захарова в Омбудсмени!»[2]. Метою кампанії стало висуненні відомого правозахисника, голови Української Гельсінської спілки з прав людини пана Євгена Захарова на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. В ході кампанії, кандидатуру Є. Захарова підтримало понад 340 недержавних громадських організацій в Україні та понад 120 міжнародних організацій[3].

Першим успіхом кампанії стала реєстрація Євгена Захарова профільним комітетом Верховної Ради офіційним кандидатом на посаду Уповноваженого з прав людини. Це стало можливим завдяки підтримці народної ініціативи окремими депутатами від фракцій БЮТ та «Наша Україна». Вони в короткий час зібрали потрібну кількість підписів під зверненням до Голови Верховної Ради та профільного комітету Верховної Ради. Тоді висування кандидатури Є.Захарова на посаду Омбудсмена підтримав 121 народний депутат з фракцій БЮТ, СПУ, «Нашої України» та Партії Регіонів. При голосуванні в Верховній Раді його підтримало 154 народних депутати.

Вагомим досягненням кампанії стала актуалізація проблем та недоліків, що існують в роботі омбудсмена, привернення уваги до них не тільки українського, але і європейського загалу.

Іншим важливим досягненням кампанії стала готовність узяти під громадський контроль діяльність омбудсмена незалежно від особи, що обіймає цю посаду. Кампанія стала прикладом об'єднання зусиль громадських та правозахисних організацій в справі розбудови громадянського суспільства в Україні.

Участь у виборах Омбудсмана у 2012-му році

28 січня 2012 Правління Української Гельсінкської спілки з прав людини запропонувало депутатам обрати омбудсманом Євгена Захарова[4].

7 лютого 2012 фракції Верховної Ради БЮТ і НУНС ухвалили спільне рішення про висування Євгена Захарова на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини[5].

15 березня 2012 Верховна Рада не змогла обрати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Кандидатуру Валерії Лутковської підтримали 212 народних депутатів, Євгена Захарова — 134 депутати[6].

Участь у реформуванні МВС

Після Революції гідності Євген Захаров був призначений головою Експертної ради з реформування міліції при МВС України, яка була створена у квітні 2014 року за дорученням голови МВС Арсена Авакова[7].

Нагороди

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.