Захарчук Микола Максимович

Народився у селі Влашанівка Ізяславського району, Хмельницької області, Україна), в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 7 класів. Працював в МТС.

У Червоній Армії з січня 1942 року. Учасник Другої світової війни з лютого 1942 року. У серпні 1942 року закінчив курси молодших лейтенантів. Воював на Брянському і Воронезькому фронтах. Був тричі поранений і контужений.

Командуючи взводом 615-го стрілецького полку, 167-ї Сумської стрілецької дивізії, 38-ї армії, Воронезького фронту старший лейтенант Микола 3ахарчук відзначився у битві за Дніпро.

У ніч на 29 вересня 1943 взвод під його командуванням переправився на правий берег і вибив ворога з території цегельного заводу на північній околиці села Вишгород [1], відбив сім контратак противника, в ході яких Микола 3ахарчук був важко поранений. Взвод протягом семи діб утримував оборону до підходу підкріплення.

Представляючи відважного командира взводу до вищої нагороди Батьківщини, командування й товариші вважали його загиблим.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з ворогом і проявлені при цьому мужність і героїзм, старшому лейтенанту Миколі Максимовичу Захарчуку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу[2].

І тільки після війни відважному командиру взводу було вручено орден Леніна і медаль «Золота Зірка» № 5826.

З 1946 року майор Микола 3ахарчук - у запасі. З 1967 року жив у місті Шостка Сумської області, потім у місті Херсоні, а останнім часом у місті Києві. Помер 14 липня 2005 року.

Він нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни I ступеня, медалями.

• «ПЕРСПЕКТИВА». Знані постаті Ізяславщини
• Захарчук Микола Максимович на сайті проекту «Герои Страны»