Захарія Абрагамович

Захарія Абрагамович (1878 — 5 травня 1903, Гробиська, нині у складі села Залуква Галицького району Івано-Франківської області) — караїмський поет з Галичини.

Захарія Абрагамович
пол. Zachariasz Izak Abrahamowicz
Народився	9 березня 1878(1878-03-09) Лани, Галицький район, Івано-Франківська область
Помер	5 травня 1903(1903-05-05) (25 років) Залуква, Галицька міська громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область
Країна	Австро-Угорщина
Діяльність	поет
Мова творів	караїмська, польська і українська
Роки активності	1900 — 1903

Народився в селянській сім'ї, мешкав у Галичі. Навчався у Станиславівській гімназії, але був виключений за непослух. Вступив до цісарсько-королівського війська Австро-Угорської імперії, де захворів на сухоти й помер молодим.

Сучасники відзначають його велику охоту до віршування: навіть під час праці в полі, на сінокосі тощо він майже постійно віршував і не завжди записував свої поезії. Писав караїмською, а також українською й польською мовами. Значне місце в тематиці його віршів посідають патріотичні мотиви. Так, перебуваючи на військовій службі, він писав (українською мовою!):

Не замінить Лаба Дністра дорогого — Могучого батька Галичанських рік.

Крім того, Абрагамович перекладав українські пісні караїмською мовою.

Доля творчої спадщини поета після його смерті невідома. Дванадцять поезій Захарії Абрагамовича було надруковано у 1930-х роках в луцькому альманасі «Карай авази» («Голос караїма»). Кілька віршів з цієї добірки переклав українською Степан Пушик.

	Людина мусить рідну ниву жати, Та завше пам'ятати, в кожну мить: Якщо чуже ми будем зневажати, То і свого не зможемо любить.
— Захарія Абрагамович, Я — караїм (переклад С. Пушика)