Західна Ся

Сі Ся — (кит. 西夏, Xī Xià, «Західна Ся»; 1038–1227) — держава, утворена наприкінці Х ст. тибето-бірманськими племенами мінья (тангути) на території сучасних китайських провінцій Ганьсу і західної частини Шеньсі. Відома також як Тангутська імперія. Завойована Ордою і включена до складу царства Ординського. Саме під час цього походу помер Чингізхан, власною смертю. Контролювала східний відрізок Великого Шовкового шляху.

夏
Ся

1038 – 1227
Розташування Західна Ся
Західна Ся у 1142 році
Столиця Сінцін, Хара-Хото
Форма правління Монархія
Імператор
 - 1038–1048 Імператор Цзінцзун
 - 1226–1227 Імператор Моді
Історія
 - Засновано 1038
 - скорена монголами 1227
Населення
 - в часи розквіту 3 000 000 осіб
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Західна Ся

Історія

Тангути були підданими Сунської імперії до повстання 982 року, яке змусило китайських імператорів до 1006 року фактично визнати незалежність тангутів. Розквіт тангутської імперії припав на правління Лі Юаньхао (1032–1048), який дав своїй державі ім'я стародавнього хунського царства Ся (буквально Сі Ся — «Західне Ся», на захід від історичних земель хунну), прийняв титул імператора та спробував поширити свою владу на весь Китай. У 1044 році сунські правителі погодилися виплачувати йому данину в обмін на припинення набігів.

Протягом двохсот наступних років правителі Західного Ся періодично вступали в боротьбу з киданьскою династією Ляо і чжурчженьською імперією Цзінь. Їх система управління була вибудувана за сунським зразком, проте буддизм був зведений в ранг державної релігії. Була прийнята самобутня система тангутського письма, яку розробив придворний каліграф Єлі́ Женьжун за сприяння та під наглядом імператора Цзінцзуна.

У 1227 держава тангутів впала під ударами Чингісхана.

Основні тангутські царі та правителі держави Сі Ся

Вани мінья (танґутів):

Храмове ім'я:Особисте ім'я:Роки:
китайськоюпіньїньукраїнськоюкитайськоюпіньїньукраїнськоюжиттяправління
李思恭Lǐ SīgōngЛі Сиґун ?-886 ?-886
李思谏Lǐ SījiànЛі Сицзянь ?-908 ?-908
李仁祐Lǐ RényòuЛі Женью
李彝昌Lǐ YíchāngЛі Їчан908-909
李仁福Lǐ RénfúЛі Женьфу ?-933909-933
李仁福Lǐ YíchāoЛі Їчао ?-935933-935
李彝興Lǐ YíxìngЛі Їсін ?-967935-967
李克睿Lǐ KèruìЛі Кежуй ?-978967-978
李继筠Lǐ JìyúnЛі Цзіюнь ?-980978-980
李继捧Lǐ JìpěngЛі Цзіпен ?-1004980-982
李继迁Lǐ JìqiānЛі Цзіцянь963-1004982-1004
李德明Lǐ DémíngЛі Демін981-10321004-1032
景宗JǐngzōngЦзінцзун李元昊Lǐ YuánhàoЛі Юаньхао1003-10481032-1048
毅宗YìzōngЇцзун李谅祚Lǐ LiàngzuòЛі Лянцзо1047-10671048-1067
惠宗HuìzōngХуейцзун李秉常Lǐ BǐngchángЛі Бінчан1061-10861067-1086
崇宗ChóngzōngЧунцзун李乾顺Lǐ GānshùnЛі Ґаньчунь1083-11391086-1139
仁宗RénzōngЖеньцзун李仁孝Lǐ RénxiàoЛі Женьсяо1124-11931139-1193
桓宗HuánzōngХуаньцзун李纯祐Lǐ Chún yòuЛі Чунью1177-12061193-1206
襄宗XiāngzōngСянцзун李安全Lǐ ĀnquánЛі Аньцюань1170-12111206-1211
神宗ShénzōngЧеньцзун李遵頊Lǐ ZūnxūЛі Цзуньсюй1163-12261211-1223
献宗XiànzōngСяньцзун李德旺Lǐ DéwàngЛі Деван1181-12261223-1226
末帝MòdìМоді (Можу)李睍Lǐ XiànЛі Сянь ?-12271226-1227

Тангутські царі Лі Цзіцянь та Лі Демін поховані у мавзолеях, розташованих на території Імператорських гробниць Західної Ся. Там же знайшли спочинок і сім імператорів Сі Ся: Лі Юаньхао, Лі Лянцзо, Лі Бінчан, Лі Ґаньчунь, Лі Женьсяо, Лі Чунью та Лі Аньцюань, а також члени їх родин і видатні особи.

Сі Ся на сторінках Галицько-Волинського літопису
Дожидаючи бог покаяння християнського, повернув їх назад на землю східну, і пустошили вони землю Тангутську, і на інші країни ходили. Тоді ж і Чингіз, хан їх, тангутами убитий був, а їх, тангутів, обманувши, татари потім лукавством погубили. І інші землі вони війнами, а найпаче хитрістю погубили.

Вивчення
Західна Ся (Western Xia) на карті XIII століття: між каракитаями, Тибетом, Монголією і Цзінь

Початок дослідженню їх культури, писемності і мови поклала знахідка П. К. Козловим великої бібліотеки тангутських текстів на розкопках мертвого міста Хара-Хото в 1909 році[1].

Див також

Ghost Blows Out the Light

Джерела

Примітки
  1. связи, © ИноСМИ ru 2000-2021При полном или частичном использовании материалов ссылка на ИноСМИ Ru обязательна Использование переводов в коммерческих целях запрещеноСетевое издание — Интернет-проект ИноСМИ RU зарегистрировано в Федеральной службе по надзору в сфере (14 січня 2018). Город Черной воды (Хэйшуй) из книги «Призрак задувает свечи» действительно существует. Сокровищница была разграблена Россией. ИноСМИ.Ru (рос.). Процитовано 20 листопада 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.