Звонко Богдан

Звонимир Богдан народився в Сомборі (Воєводина, Сербія) в родині бунєвців, у часи Другої світової війни та угорської окупації Югославії. Провів дитинство на фермі свого діда Стипана Кукурузара; його дід по батьківській лінії Франья, що був візничим і тамбурашем, передав Звонкові любов до коней і народної музики. Після нетривалої роботи в Сомборському театрі, він у віці 19 років поступив до театральної академії в Белграді, заробляючи на життя співом у кав'ярнях[1]. Контракт із готелем «Уніон», що був місцем зібрання белградської богеми, посприяв його кар'єрі, близько 30 років Звонимир давав концерти в Уніоні при кожному візиті до столиці[1][2]. Його перший значний сольний концерт відбувся на терасі Белградської фортеці.

1971 була записана найвідоміша пісня Звонка Богдана «Hej salaši na severu Bačke» (Гей, хати на півночі Бачки)[1]. З 1972 він виступав зі знаковим у світі народної музики Балкан оркестром Яніка Балажа[1][3].

У роки балканських воєн 90-х, Богдан відмовився від виступів: «Я просто був не в гуморі для цього. Також піратство процвітало настільки, що мене нудило від думки про композиторську чи виконавську працю… Я лише надіюся, що ці потворні часи минуть і ми знов будемо здатні жити по-людськи»[2].

У 2004 Звонимир Богдан взяв участь у впливовому фестивалі Exit, що переважно збирає гурти в жанрі поп/рок музики та відбувається в Петроварадинській фортеці; цей виступ став знаковим для народної музики та важливим для діалогу поколінь у сербському суспільстві[4].

В творчості Звонимира Богдана є як традиційні народні пісні так і його авторські (як уже згадана «Hej salaši na severu Bačke»). Є в репертуарі пісні угорською та циганською мовами.

В 2000-ні роки співпрацює з відомими колективами Orkestar Mileta Nikolića (наступники згадуваного оркестру Балажа) з Воєводини та Zagrebački tamburaši з Хорватії. 73-річний Богдан продовжує радувати виступами в Сербії та Хорватії, а також і в інших країнах на запрошення діаспорових громад.

Найвідоміші пісні з репертуару Звінка Богдана:

• Hej salaši na severu Bačke
• Osam tamburaša s Petrovaradina
• Bunjevačko prelo
• U tem Somboru
• Već odavno spremam svog mrkova
• Ne vredi plakati
• Govori se da me varaš
• Kraj jezera jedna kuća mala
• Fijaker stari
• Prošle su mnoge ljubavi
• Ko te ima, taj te nema

Богдан також був відомим візничим, одним із найуспішніших кінних спортсменів у Воєводині. Перших успіхів він досягав іще в 1970-ті[5]. До 2012 року, коли він завершив кар'єру, на його рахунку були перемоги в Srpski kasački derbi, Slovački kasački derbi, Hrvatski kasački derbi, Subotička milja, Trci grada Subotice, Dužijanci, Zobnatički konjički igre, встановлював рекорди змагань[6].

Звонимир і його дружина Мир'яна виховали двох дітей, мають трьох онуків. З 1980 року родина живе в Суботиці[1], де пан Звонимир володіє іменною винарнею. З 2009 року — почесний громадянин Суботиці (третій, хто отримав це звання)[7].

Найвідоміші сучасні музики-тамбураші з Хорватії, як-от: Златни Дукати, Кичо Слабінац і Мирослав Шкоро, — записали багато пісень створених або виконуваних Богданом. Альбом Starogradska pjesmarica (1994) гурту Златни Дукати містить його популярні пісні[8]. Мирослав Шкоро має звичай виконувати «Ej salaši na sjeveru Bačke» чи не на кожному концерті на пошану Звонимирові Богдану.

1990 року поет Драго Бритвич і композитор Синиша Леополд з Хорватії написали пісню «Svirci moji» (Мої музи́ки) спеціально для Богданового виступу на фестивалі «Zlatne žice Slavonije» у Пожезі. Через початок війни Звонимир Богдан не зміг виступити, натомість Дука Чаїч, виконавши цю пісню, взяв гран-прі фестивалю. Понад 10 років минуло перш ніж Богдан у програмі  «Hit do hita» на HRT виконав «Svirci moji». З того часу пісня є в його репертуарі. Також її виконують Крунослав Слабінач і Златни Дукати, пісня вважається класикою серед виконавців тамбуриці.

У 2000-ні Звонко Богдан записав ряд патріотичних хорватських пісень, як-от: «Otvori prozor» (Відкрий вікно), «Od Konavala pa do Zagore» (Від Конавлі до Загори), «Markova čežnja» (Маркова туга). У травні 2003 на фестивалі Бродфест у Славонському Броді Богдан отримав приз «Ruka slobode» («Рука свободи») за пісню «Od Konavala pa do Zagore», текст пісні був визнаний найкращим хорватським поетичним патріотичним твором 2002 року.

45-та річниця творчої діяльності Звонимира Богдана була відзначена концертом у головному концертному залі Белграду — Сава-центрі в листопаді 2013[9].

• Tamburaland Artist of the month: Zvonko Bogdan
• Zvonimir Bogdan's entry at Croatian Composer' Society, Collecting Society Database^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• XI Revija nove domoljubne pjesme Hrvatske — «Brodfest 2003» photo album including Zvonko Bogdan receiving «Ruka slobode» Award (хор.)