Зента Мауріня

Зе́нта Ма́уріня (латис. Zenta Mauriņa; 15 грудня 1897, Леясціємс, Ліфляндська губернія, Російська імперія 25 квітня 1978, Базель, Швейцарія) латвійська письменниця, есеїстка, досліджувачка творчості Ф. М. Достоєвського, філософиня та перекладачка. Їй першій в Латвії присвоєний ступінь доктора філології.

Зента Мауріня
Народилася 15 грудня 1897(1897-12-15)[1][2][…]
Гулбене, Гулбенський край, Латвія
Померла 25 квітня 1978(1978-04-25)[1][2][…] (80 років)
Базель, Швейцарія[1]
Поховання Баден-Вюртемберг
Країна  Латвія
Місце проживання Kuldigas iela (Riga)d[3]
Діяльність мовознавиця, письменниця, перекладачка, дитяча письменниця
Сфера роботи літературознавство
Alma mater Латвійський університет
Мова творів латиська і німецька
У шлюбі з Konstantīns Raudived
Нагороди

 Зента Мауріня у Вікісховищі

Біографія

Зента народилась в сім'ї лікаря Роберта Мауріня та  піаністки Меланії Мауріні. Дитинство провела в Гробіні. В п'ять років Зента Мауріня захворіла на поліомієліт, і все життя була прикована до інвалідного візка, борючись із фізичним болем.

Закінчила Лієпайську російську гімназію (1913—1915). У 1921 році Зента Мауріня вступає на факультет філософії й філології Латвійського університету, через два роки обирає спеціалізацію по відділенню балтійської філології. Викладала в Ризькому педагогічному інституті та читала лекції в Латвійському університеті. Провідний лектор Народного університету в Валмієрі.

З 1949 по 1963 роки — доцент Уппсальського університету. Кінець життя провела на півдні Німеччини, в містечку Бад-Кроцінген, де і похована на місцевому кладовищі.

Особисте життя

Була заміжня за Константином Раудіве.

Роботи

Перша літературна публікація в газеті «Libausche Zeitung» — переклад розповіді Яніса Акуратерса «Mana vismīļā» на німецьку мову (1919). Всього в Латвії Зента Мауріня до 1944 року опублікувала 19 творів: монографії про Райніса, Достоєвського, Данте Аліг'єрі та ін., роман «Життя в поїзді» («Dzīves vilcienā») (1941), чисельні розповіді в періодичних виданнях, переклади та ін. твори. В період вигнання опубліковано 20 робіт латиською мовою та 27 — німецькою, а також переклади італійською, англійською, російською, шведською, голландською, фінською та данською мовою. За своє життя прочитала близько 600 публічних лекцій в Латвії, Німеччині, Швеції, Фінляндії, Австрії та Франції. Автор понад 70 книг.

Нагороди й звання

Примітки

Джерела

  • Schepp O. Das Herz hat Flügel. — 1953. — (біографія Зенти Мауріні).
  • Zenta Maurina. 15.12.1897 — 25.4.1978 : Gedenkschrift zum 100. Geburtstag. — Memmingen: Maximilian Dietrich Verlag, 1997.
  • Zentai Mauriņai — 100 : Eiropa, Latvija — kultūru dialogs / Conf.; Ed.: A. Cimdiņa. — Riga: Nordik, 1998.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.