Зигомікотові гриби
Зигомікотові гриби[1] (Zygomycota) — тип грибів, що об'єднує 10 порядків, 27 родин, близько 170 родів і понад 1000 видів[2]. Відрізняються розвинутим ценоцитним міцелієм непостійної товщини, у якому септи утворюються лише для відділення репродуктивних органів. Майже всі представники цього типу є одноклітинними, що ведуть наземний спосіб життя.
? Зигомікотові гриби | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мукор на хлібі | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Підвідділи | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
| ||||||||||||
Систематика
Зигомікотові гриби вважаються парафілетичною або поліфілетичною групою, точне систематичне положення їх не встановлено. Поділ на класи не визночено, тип поділяють на 10 порядків, які умовно розділяють між 4 підтипами:
- Enthomophthoromyconina
- Ентомофторові(Entomophthorales)
- Kickxellomycotina
- Аселларові (Asellariales)
- Димаргаритові (Dimargaritales)
- Харпеллові (Harpellales)
- Кікселлові (Kickxellales)
- Mucoromycotina
- Ендогонові (Endogonales)
- Мортіереллові (Mortierellales)
- Мукорові (Mucorales)
- Zoopagomycotina
- Зоопагові (Zoopagales)
Для трьох родів приналежність до родин і порядків не визначено:
- Densospora
- Nothadelphia
- Spirogyromyces
Раніше тип поділяли на два класи — Zygomycetes (власне зигоміцети) і Trichomycetes (трихоміцети). Клас трихоміцетів складався з 4 порядків, відтак 2 з них (Аселларові і Харпеллові) було віднесено до підтипу Kickxellomycotina, а ще двох (Еккринові (Eccrinales) і Амебідові (Amoebidiales)) було перенесено до царства напростійших (Protozoa).
2007 року групою з 48 дослідників з США, Великої Британії, Німеччини, Швеції, Китаю та інших країн було запропоновано систему грибів, у якій тип Zygomycota є виключеним. Вказані вище підтипи розглядаються як такі, що не мають визначеного систематичного положення у царстві Гриби.
Життєвий цикл
Розмножуються статевим, нестатевим і вегетативним шляхами. Усі стадії розвитку, окрім зиготи, є гаплоїдними.
Міцелій зигоміцетів має два знаки («+» і «-»). При контакті протилежних міцеліїв (зливанні клітин на їх кінцях — зигогамії), формується зигота, що після мейозу дає зачатковий міцелій зі спорангієм, у якому розвиваються спори, що дають міцелій різних знаків.
Для нестатевого розвитку на ньому утворюються спорангії або спораніолі (численні спорангії з 2-3 спорами), в яких розвиваються спори, що дають нові вегетативні міцелії.
Вегетативно поширюються столонами — гіфами, що викидаються у повітряне середовище, що знаходять потрібний субстрат і випускають ризоїди, даючи початок новій колонії
Представники
Порядок Zoopagales включає в себе хижих грибів, що мають клейкі гіфи і ловецькі кільця, і харчуються найпростішими, нематодами і маленькими личинками комах.
Екологія
Типові ґрунтові гриби, багато з них утворюють мікоризу. В основному є сапротрофами, хоча багато з них можуть розвиватися на живих ослаблених рослинах як паразити, а Spinellus паразитує на базадіоміцетах. Порядок Entomophthorales — патогени комах, деякі зигоміцети здатні викликати вторинні інфекції людини. Тропічні роди можуть викликати синдром Вегенера.
Використання людиною
Використовуються як продуценти різних речовин, найбільш інтенсивно — в Японії. Rhizopus stolonifer використовується для отримання фумарової кислоти, Rhizopus oryzae — спиртів, Blakeslea trispora — β-каротину, Phycomyces blakesleanus і різні види Rhizopus використовуються для отримання медичних препаратів.
Примітки
- Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine. Робоча навчальна програма. Основи мікології // Львівський національний університет імені Івана Франка
- Kirk P. M., Cannon P. F. et al.