Зимовець Віталій Андрійович

Народився в родині службовців. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1972).

З 1957 р. працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка — механіком, асистентом оператора, з 1973 р. — оператором-постановником.

Був членом Національної спілки кінематографістів України.

9 листопада 2019 в Київському Будинку кіно пройшов вечір пам'яті кіномитця[3].

• 2003: Заслужений діяч мистецтв України
• 2004: Кінофестиваль «Бригантина» в Бердянську — «Найкраща операторська робота» (фільм «Залізна сотня»)[4]
• 2016: Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Зняв фільми:

• «Всюди є небо» (1966, асистент оператора у співавт.)
• «Сліпий дощ» (1969),
• «Варчина земля» (1969, у співавт.),
• «Блакитне і зелене» (1970),
• «Бумбараш» (1971, 2 с),
• «Пропала грамота» (1972),
• «Не мине й року...» (1973, 2 с),
• «Марина» (1974),
• «Небо—земля—небо» (1975),
• «Підпільний обком діє» (1978, т/ф, 2 с),
• «Ти тільки не плач» (1979),
• «Візит у Ковалівку» (1980),
• «Час літніх гроз» (1980, т/ф, 2 с),
• «Щастя Никифора Бубнова» (1983),
• «Климко» (1983),
• «Володчине життя» (1984, т/ф, 2 а),
• «Повернення» (1987, т/ф, 2 а),
• «Штормове попередження» (1988, 2 с),
• «Мої люди» (1990, т/ф, 2 а),
• «Миленький ти мій...» (1992),
• «Дорога на Січ» (1994),
• «Страчені світанки» (1995),
• «Тупик / Глухий кут» (1998)
• «Нескорений» (2000)
• «Втрачений рай» (2000)
• «Залізна сотня» (2004)
• «Владика Андрей» (2008)
• «День переможених» (2009)
• «Третього не дано» (2009) та ін.

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.62.

• Виталий Зимовец «В нашей стране молодому кинематографисту ждать практически нечего» — Kinomaster.org
• Зимовець Віталій Андрійович (фільмографія на kino-teatr.ru) (рос.)
• Національна спілка кінематографістів України: Зимовець Віталій Андрійович