Зленко Андрій Никифорович
Андрій Никифорович Зленко (липень 1905, село Абазівка Полтавської губернії, тепер Полтавського району Полтавської області — 20 лютого 1976, місто Київ) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—7-го скликань. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в 1940—1946 і 1949—1952 р. Член нелегального ЦК КП(б)У в 1942—1943 р. Член ЦК КП(б)У в 1946—1949 р.
| Зленко Андрій Никифорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1905 село Абазівка Полтавської губернії, тепер Полтавського району Полтавської області |
| Помер |
20 лютого 1976 місто Київ |
| Громадянство |
 Російська імперія→ СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
    |
Біографія
Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1914 році в сільському господарстві. З 1922 року — секретар комсомольської організації села Абазівки; з 1925 року — секретар Абазівської сільської ради Полтавського округу. У 1927—1929 роках — служба в рядах Червоної армії.
У 1929—1931 роках — студент робітничого факультету.
У 1931—1934 роках — на керівній комсомольській роботі: керівник пропагандистської групи ЦК ЛКСМУ в Одеській, Київській та Вінницькій областях.
З 1934 по 1937 рік навчався в інституті Червоної професури.
У 1937—1939 роках — інструктор, заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК КП(б) України. У 1939—1947 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б) України.
Брав активну участь в організації радянського партизанського руху в Україні під час німецько-радянської війни. Був членом і заступником начальника оперативної групи Військової ради Південно-Західного фронту.
Освіта вища. У 1947 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка.
У 1947—1948 роках — інспектор ЦК КП(б) України.
У 1948 — лютому 1951 року — 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б) України. У 1951—1955 роках — інспектор ЦК КП України.
31 березня 1955 — 22 грудня 1970 року — секретар Президії Верховної Ради Української РСР.
З грудня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення. Проживав у Києві.
Праці
- Державний устрій Української РСР. — К. : Держполітвидав УРСР, 1959. — 61 с.
- Ради – всеохоплююча організація народу / А. Н. Зленко. — К. : Політвидав України, 1966. — 68 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.
- Державний і суспільний устрій Української РСР. — К. : Політвидав України, 1971. — 100 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.
Нагороди
- орден Трудового Червоного Прапора
- два ордени «Знак Пошани» (23.01.1948, 14.07.1965)
- орден Червоного Прапора (1.04.1943)
- орден Богдана Хмельницького ІІ-го ст. (2.05.1945)
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ст.
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
Примітки
Джерела
- Зленко Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 832.