Зніт курячоочковий

Зніт курячоочковий[1][2][3] (Epilobium anagallidifolium) — вид трав'янистих рослин родини онагрові (Onagraceae), поширений у циркумбореальних і альпійських областях Євразії й Північної Америки. Етимологія: лат. folius — «листя», лат. anagallis — як рід Anagallis[4].

Зніт курячоочковий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Онагрові (Onagraceae)
Рід: Зніт (Epilobium)
Вид:
Зніт курячоочковий (E. anagallidifolium)
Біноміальна назва
Epilobium anagallidifolium
Lam., 1786

Опис

Це багаторічні трав'янисті ніжні рослини 3–10(20) см із ниткоподібними гіллястими і повзучими кореневищами. Поверхневі столони листяні. Стебла нерозгалужені, висхідні, при основі голі, верхні частини запушені в прожилках, спочатку пониклі, стаючи піднятими, коли насіння дозріває. Листки супротивні (чергуються в суцвітті) дрібні, темно-зелені, часто червонуваті, 8–17(25) мм завдовжки, широколанцетні, тупі, до основи клиновидо-звужені, короткочерешкові, голі, цілокраї за винятком тих, що є найвище. Суцвіття — досить недбалі китиці з 1–3(6) квітами. Пелюсток 4, вони рожево-червоні, 4–5 мм завдовжки, із зубчастими кінчиками. Чашолистків 4. Тичинок 8. Плоди — трубчасті, 4-гніздні, 2–4 см за довжиною коробочки. Насіння зворотнояйцеподібне, гладке, довжиною близько 1.2 мм; у верхній частині мають короткі, напівпрозорі придатки.

Квітує з липня по вересень. Запилення відбувається комахами або шляхом самозапилення.

Поширення

Європа (від Ісландії до Греції та з Сьєрра-Невади до Карпат), Центральна й Північна Азія (від півночі Анатолії до Берингової протоки), Західна й Північно-Східна Північна Америка й Ґренландія. Населяє вологі обвали, осипові схили і щебенисті ділянки поблизу річок або просочені ділянки у високогірних районах.

В Україні зростає у тріщинах скель, на берегах гірських струмків, краях джерел — у Карпатах[2]. Входить до списку рослин, які потребують охорони на території Закарпатської області[3].

Див. також

Галерея

Примітки
  1. Довідник назв рослин України
  2. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 208. (рос.)(укр.)
  3. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Процитовано 1 березня 2017.

Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.