Золотарьов Юрій Анатолійович

Ю́рій Анато́лійович Золотарьо́в (нар. 11 лютого 1983(19830211) — пом. 24 грудня 2017) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Золотарьов Юрій Анатолійович
 Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження 11 лютого 1983(1983-02-11)
Київ
Смерть 24 грудня 2017(2017-12-24) (34 роки)
(помер від поранень)
Поховання Краснопільський цвинтар
Alma Mater Військовий інститут ракетних військ та артилерії (СумДУ)
Військова служба
Роки служби 2014-2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився 1983 року в місті Київ. Через те, що його батька — кадрового військового — перекидали служити до іншого місця, часто змінював місце проживання. 1991 року почав навчання у школі № 5 Умані; від 1994 року мешкав у Дніпрі. Навчався спочатку в дніпровській школі № 142 у Дніпрі, останні два роки здобував освіту у школі № 134. 2004 року закінчив Сумський військовий інститут ракетних військ і артилерії СумДУ, здобув спеціальність «бойове застосування та управління діями підрозділів Сухопутних військ». Захоплювався кулінарією, малюванням, реконструкцією зразків історичної зброї. Проходив службу на посаді заступника командира батареї з виховної роботи та офіцера-психолога — у 25-й бригаді, з 2010 року — офіцер-вихователь 3-го військово-спортивного взводу Ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Дніпровської міської ради.

Мобілізований 23 березня 2014 року, старший лейтенант, заступник командира по роботі з особовим складом 1-ї роти 1-го батальйону 25-ї бригади.

Бойовий шлях у складі 2-ї роти 25-ї бригади: Амвросіївка, Дебальцеве, Шахтарськ, Савур-могила, Нижня Кринка, Зайцеве.

30 липня 2014 року під час спроби штурмом здобути місто Шахтарськ загинув ліцеїст — випускник і товариш Золотарьова, старший солдат Ростислав Нікітін. Золотарьов служив до важкого поранення, у нього була контузія; у березні 2015 року повернувся до ліцею, викладав вогневу підготовку. Після уздоровлення та подолання хвороби добровільно пішов знову служити в 25-ту окрему бригаду вереснем 2016-го; знову пішов на фронт.

21 грудня 2017 року зазнав уламкового поранення голови під час мінометного обстрілу поблизу Авдіївки. Чотири доби лікарі боролися за його життя.

24 грудня 2017-го помер в лікарні ім. Мечникова міста Дніпро.

Похований на Алеї Героїв Краснопільського кладовища.

Без Юрія лишились батьки, двоє братів, дружина та син.

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[1].
  • 13 листопада 2018 року в Дніпропетровському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою відкрито меморіальну дошку на честь Юрія Золотарьова.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 24 грудня[2][3].

Примітки
  1. Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 24 грудня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.