Зоряні береги

«Зоряні береги» (рос. «Звёздные берега»), інша назва «Зоряний мандрівник» (рос. «Звёздный странник») — науково-фантастичний роман[1] російського письменника-фантаста Семена Слєпиніна. Вперше опублікований у свердловській гезеті «На смену!» 1974 року. Окремою книгою виданий в 1976 році[2].

Зоряні береги
рос. «Звёздные берега»
Обкладинка першого книжковго видання роману
Жанр фантастика
Автор Семен Слєпинін
Мова російська
Опубліковано 1974
Видавництво Середньо-Уральське книжкове видавництво
Видання 1976

Сюжет

ХХІ століття. В результаті анігіляційно-гравітаційного вибуху зореліт землян потрапляє в дивний світ. Другорядні деталі вказують на те, що це паралельний всесвіт і, можливо, інший час. Один з космонавтів, Сергій Волошин, потрапляє на загадкову планету, яка нагадує Землю, але, в той же час, на ній панує найнеприглядніша олігархічна технократія. Головний герой, до всього іншого, чомусь не пам'ятає про події після вибуху на кораблі…

Художні особливості

Роман відноситься до умовного піджанру фантастичної літератури «Утопія в антиутопії», аналогічно до твору Івана Єфремова «Година Бика». Антиутопічне суспільство описується у оригінальній авторській стилістиці і в атмосфері кіберпанку (до виникнення самого терміну), порушується тема трансгуманізму.

Семен Слєпинін широко використовує у романі найновіші на той момент наукові знання у галузі космології. «Зоряні береги» — термін, що відображає авторську концепцію подвійності симетричних частин Всесвіту, розділених неосяжним океаном вакууму. Не вживаючи визнаних нині понять «темна матерія» і «темна енергія», автор описує колосальні можливості трансвакуумних мандрівок через просторово-часовий континуум.

Проблематика

Автор піднімає одну з традиційних для наукової фантастики тем «повстання машин». В романі показана небезпека спроб вирішення суспільних проблем техногенним шляхом. Людство на планеті Харда (мінус-гравітаційний двійник Землі) потрапило в залежність від кібернетичного Абсолюту, який був створений для гармонізації соціальної системи, але потім вийшов з-під контролю. У результаті сформувалося суспільство, де пригнічувалося індивідуальне самовриження, представники творчих професій були ув'язнені. Апофеозом кібернетичного рабства, від якого застерігає автор, стає насильницьке цифрування особистостей Абсолютом, який розчиняє їх у собі.

Але основне протистояння в романі відбувається не між двома світосистемами, не між, вочевидь, комуністичною Землею XXIV століття і технократичною Хардою:

Ні, я потрапив не в Аркадію, не в країну блаженних посмішок і співів. Люди тут розуміли щастя як вічну незадоволеність і вічний рух вперед, повний радості і горя, перемог і поразок. В обивательському розумінні покинута мною Електронна Гармонія була мало не ідеалом «благополуччя». Але це — достаток бездумного стада, електронна Нірвана…[3]

На антагоністичних позиціях перебуває людина, що добровільно віддала владу безликій технології та природа, техніцизм і екологізм. Проте гармонія з природою, яка пропагується в романі, сусідить з бажанням взяти під контроль окремі її вияви шляхом штучної зміни клімату чи переписування генокоду рослин.

Видання
  • Слепынин С. Звёздный странник // На смену! — 1974. — 29 мая — 20 июня.
  • Слепынин С. Звёздный странник // Уральский следопыт. — 1974. — № 10. — с. 42-64;
  • Слепынин С. Звёздный странник // Уральский следопыт. — 1974. — № 11. — с. 36-60;
  • Слепынин С. Звёздный странник // Уральский следопыт. — 1974. — № 12. — с. 50-72.
  • Слепынин С. Звёздные берега. — Свердловск: Средне-Уральское кн. изд-во, 1976. — 160 с.
  • Слепынин С. Звёздные берега // Слепынин С. Мальчик из саванны. — Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1985. — С. 3-158.
  • Слепынин С. Звёздные берега // Слепынин С. Сфера Разума. — Екатеринбург: Глаголъ, 1995. — С. 5-188. — ISBN 5-88728-002-6.
  • Слепынин С. Звёздные берега // Слепынин С. Звёздные берега. — М.: Центрполиграф, 2000. — С. 177-356. — ISBN 5-227-00615-6.

Примітки
  1. У радянських виданнях твір визначено як повість
  2. Тексти «Зоряного мандрівника» і «Зоряних берегів» містять відмінності
  3. Семен Слепынин. Звездные берега // RuLit

Посилання

Література
  • Краткая справка о повести // Слепынин С. Звёздные берега. — Свердловск: Средне-Уральское кн. изд-во, 1976. — С. 4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.