Зоря Лейтена

Зоря Ле́йтена — одиночна зоря з великим власним рухом[9]. Розташована в сузір'ї Малого Пса. Перебуває на відстані 12,36 світлового року (3,79 парсека) від Сонця. Названа на честь астронома Віллема Якоба Лейтена.

Зоря Лейтена
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Малий Пес
Пряме піднесення 07г 27х 24.4991с[1]
Схилення +05° 13 32.827[1]
Видима зоряна величина (V) 9.872[2]
Характеристики
Спектральний клас M3.5V[3]
Показник кольору (B−V) 1.571[2]
Показник кольору (U−B) 1.115[2]
Тип змінності Відсутня
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +18.2[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 571.27[1] мас/р
Схил.: -3694.25[1] мас/р
Паралакс (π) 267.36 ± 0.79 мас[5]
Відстань 12.37 ± 0.06 св. років (
3.79 ± 0.02 пк) св. р.
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
11.94[2]
Фізичні характеристики
Маса0.26[3] M
Радіус0.35[6] R
Ефективна температура3,150 ± 100[7] K
Інші позначення
Luyten's Star, GSC 00173-01124[8], HIP 36208[8], IRAS 07247+0520[8], 2MASS J07272450+0513329[8], GJ 273[8], GCTP1755, BD +05°1668, GJ 273, Gl 089-019, LHS 33, LTT 12021, LFT 527, Vys 17.
Посилання
SIMBADдані для Luyten

Ефективна температура зовнішньої оболонки зірки порівняно низька — 3150 K, що відповідає характеристиці тьмяного червоного карлика спектрального класу M 3.5V. Маса зорі — близько чверті маси Сонця, а діаметр, за даними програми RECONS, становить від 11 до 33 % діаметра Сонця[10]. Астрометричний аналіз знімків зорі, зроблених між 1937 і 1980 роками, давав змогу припустити, що навколо неї обертається щонайменше один масивний об'єкт, схожий на юпітероподібну планету. Зорю було визначено першочерговою метою для Space Interferometry Mission, однак 2010 року цю місію було припинено. До 2011 року ніяких публікацій чи повідомлень про виявлення планет або супутників не було[10].

Приблизно 13—14 тис. років тому зоря Лейтена пройшла на мінімальній відстані від Сонця — 3,67 парсека. Зараз вона віддаляється. Приблизно 600 років тому зоря Лейтена пройшла на мінімальній відстані від Проціона — близько 1,12 світлового року[11][8].

Найближча до зорі Лейтена зоря — Проціон, віддалений на 1,2 світлового року. На небі гіпотетичної планети системи Проціона зоря Лейтена мала б видимий блиск −4,5m. Зоря Проціон A з орбіти гіпотетичної планети зорі Лейтена мала б видимий блиск −7m[12].

Художня література

  • У циклі оповідань і романів Ларрі Нівена про вигаданий всесвіт «Відомий космос» («Освоєний космос», англ. Known Space) згадується зоря Лейтена[прим. 1].
  • У дебютній фантастичній розповіді Генріха Альтова «Ікар і Дедал» є планетна система зорі Лейтена.

Див. також

Примітки

  1. 5 1668 — це позначення зорі Лейтена в каталозі Боннського огляду.

Джерела

  1. Perryman, M. A. C. та ін. (1997). The Hipparcos Catalogue. Astronomy and Astrophysics 323: L49–L52. Bibcode:1997A&A...323L..49P.
  2. Koen, C. та ін. (July 2002). UBV(RI)C photometry of Hipparcos red stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 334 (1): 20–38. Bibcode:2002MNRAS.334...20K. doi:10.1046/j.1365-8711.2002.05403.x.
  3. The One Hundred Nearest Stars. Research Consortium On Nearby Stars. 1 січня 2009.
  4. Nidever, David L. та ін. (August 2002). Radial Velocities for 889 Late-Type Stars. The Astrophysical Journal Supplement Series 141 (2): 503–522. Bibcode:2002ApJS..141..503N. arXiv:astro-ph/0112477. doi:10.1086/340570.
  5. Gatewood, George (2008). Astrometric Studies of Aldebaran, Arcturus, Vega, the Hyades, and Other Regions. The Astronomical Journal 136 (1): 452–460. Bibcode:2008AJ....136..452G. doi:10.1088/0004-6256/136/1/452.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  6. Lacy, C. H. (August 1977). Radii of nearby stars: an application of the Barnes-Evans relation. Astrophysical Journal, Supplement Series 34: 479–492. Bibcode:1977ApJS...34..479L. doi:10.1086/190459.
  7. Viti, S. та ін. (August 2008). A potential new method for determining the temperature of cool stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 388 (3): 1305–1313. Bibcode:2008MNRAS.388.1305V. arXiv:0805.3297. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13489.x.
  8. Annotations on LHS 33 object. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 21 квітня 2010.
  9. Астрономічна база даних SIMBAD (англ.)
  10. Luyten’s Star (Solstation) (англ.)
  11. Canis Minor: Facts, Myth, Star Map, Major Stars, Deep Sky Objects. Constellation Guide. Процитовано 22.02.2015.(англ.)
  12. Schaaf, Fred (2008). The Brightest Stars: Discovering the Universe Through the Sky's Most Brilliant Stars. John Wiley and Sons. с. 169. ISBN 0-471-70410-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.