Зюбіна Римма Анатоліївна
Ри́мма Анато́ліївна Зю́біна (нар. 23 серпня 1971, Ужгород) — українська актриса, телеведуча, громадська активістка. Роль Дарини в фільмі Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці» принесла акторці високі оцінки кінокритиків, а також премію «Золота дзиґа» за найкращу жіночу роль (2017). Володарка багатьох театральних нагород, зокрема двічі лауреатка премії «Київська пектораль» (2004, 2008).
Римма Анатоліївна Зюбіна | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Римма Зюбіна (2016) | ||||
Народилася |
23 серпня 1971 (50 років) Ужгород, Українська РСР, СРСР | |||
Національність | українка | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка | |||
Alma mater | КНУКіМ | |||
Роки діяльності | 1990 — дотепер | |||
Чоловік | Станіслав Мойсеєв | |||
Діти | Даниїл Мойсеєв | |||
Провідні ролі | Дарина у фільмі «Гніздо горлиці» | |||
IMDb | ID 2966993 | |||
Нагороди та премії | ||||
«Золота дзига» (2017), «Київська пектораль» (2004, 2008) | ||||
| ||||
Римма Анатоліївна Зюбіна у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Визнана «Найкращою актрисою 2016—2019» рейтингом «Знято в Україні». Увійшла до 100 жінок відзначених Всеукраїнським рейтинговим журналом «Гордість та краса України» 2019.
Ведуча і автор програми «Дорога додому» про дітей сиріт на UA.TV 2018 року, програми «По обіді шоу» на UA: Перший (2018—2019), а також шоу «Новий День» на телеканалі «Прямий» (2019). Голос «Радіо Культура».
У березні 2014 акторка заявила, що більше не співпрацюватиме в кіно/телепроєктах виробництва Росії.
Життєпис
Римма Зюбіна народилася в Ужгороді на Закарпатті, хоча мати була родом з Чернігівщини, батько — із Сум, а сестра Лариса народилась в Чернівцях. З трьох до семи років прожила в Угорщині через те, що батько був військовим. Саме в Угорщині, побачивши виставу «Попелюшка», де головну роль виконувала її сестра, народилась дитяча мрія стати актрисою. Хоча сестра не пов'язала своє життя з творчою професією, бо закінчила хімічний факультет УжНУ і є кандидатом технічних наук, але саме її «Попелюшка» мала величезний вплив на вибір професії молодшої сестри.
До втілення своєї мрії Римма Зюбіна йшла наполегливо. З дитинства займалася балетом, навчалася у музичній школі, а також в дитячому театрі «Ровесник», театрі-студії при Закарпатському облмуздрамтеатрі, де з 17 років грала в виставах цього театру в масових сценах.
З дитинства брала участь в радіо та телепередачах, конкурсах читців, вела концерти.
З відзнакою («червоним дипломом») закінчила ужгородське культурно-освітнє училище.
По закінченню училища була запрошена на посаду актриси до три професійних театрів, але вступає на режисерський курс в Майстeрню Дмитра Чайковського Київського державного інституту культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв). Провчившись рік, приймає пропозицію від Закарпатського облмуздрамтеатру і повертається в Ужгород.
У 19 років почала працювати актрисою в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі, перейшовши на заочну форму навчання у київському виші. Через рік переїздить до Києва, де в період з 1991 по 1994 служить в різних театрах — професійному Театрі-Студії Камерної п'єси, Театрі Юного Глядача, Театрі Драми і Комедії на Лівому березі Дніпра, Театрі «Золоті Ворота», Театрі «Сузір'я». 1992 року відбувся кінодебют актриси в головній ролі в фільмі «Про шалене кохання, снайпера та космонавта» реж. Д.Томашпольський. 1992 початок роботи на телеканалі «УТ-1» ведучою програми дитячої редакції «Еники-Беники», 1994 популярна сімейна програма «Лего-Експрес».
У 1994 році закінчила режисерське відділення Київського державного інституту культури З 1994 співпрацює з театром «Браво».
1997 Увійшла до складу трупи в Київського академічного Молодого театру. У 2019 році Римма звільнилася через непорозуміння з керівництвом закладу.
Вистави за участю актриси брали участь у престижних театральних форумах серед яких: Единбурзький міжнародний театральний фестиваль (Велика Британія), Каїрський міжнародний театральний фестиваль (Єгипет), Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев» (Україна, Львів), Eльблонгська тeатральна вeсна (Ельблонг, Польща).
У 2014 році оголосила, що у рамках конкурсу «Коронація слова» буде призначено спеціальний приз від Римми Зюбіної за твір про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.[1] Пропозиція досі дійсна.
У серпні 2016 році організувала проведення фестивалю дитячого кіно «ФільмФестБук» у дитячому таборі «Артек-Буковель».[2]
Особисте життя
Багато років перебуває у шлюбі з театральним режисером Станіславом Мойсеєвим, який очолював Київський Молодий театр з 1986 по 2012 роки, а з 2012 по 2017 роки обіймав посаду художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка[3]. Разом вони працювали спочатку в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі, Київському театрі «Браво», потім — у Київському академічному Молодому театрі.
28 вересня 1998 року в пари народився син Даниїл. Син з двох років знімається у кіно, зокрема, зіграв головну роль у фільмі Романа Синчука «Гайдамака».
Кінокар'єра
Дебют акторки у кіно відбувся 1992 року в фільмі Дмитра Томашпольського «Про шалене кохання, снайпера і космонавта», а потім у Римми була восьмирічна перерва, бо «українське кіно не знімали взагалі»[4].
За більш ніж 20 років роботи в кінематографі актриса знялася у близько 90 телефільмах та у 7 повнометражних кінофільмах. Своїми улюбленими режисерами Римма Зюбіна називає Тараса Ткаченка, Анатолія Матешко, Дмитра Томашпольського, Оксану Байрак, Марину Мігунову, Марка Горобця.[5]
З останніх досягнень — головна роль у фільмі «Гніздо горлиці» (2016), який отримав нагороду «Золотий Дюк» у номінації «Найкращий український повнометражний фільм» на Одеському міжнародному фестивалі, шість нагород кінопремії «Золота дзига», зокрема і перемога Римми в номінації «Найкраща акторка»[6]. Також її роботу відзначило журі 65-го Міжнародного кінофестивалю Мангейм-Гайдельберг (Німеччина)[7].
Потім вона знялась у словацько-українському фільмі «Межа» (2018). Фільм був представлений в міжнародній програмі кінофестивалю в Карлових Варах. Режисер фільму Петер Беб'як відзначений нагородою за найкращу режисуру[8].
Фільмографія
- 1992 — «Про шалене кохання, снайпера і космонавта», реж. Д. Томашпольський — Героїня (головна роль)
- 1993 — «Три ідеальні подружжя», реж. Г. Чесноков — Клара
- 1995 — «Острів любові» (серія «Двобій»), реж. О. Бійма — Гапка
- 2000 — «Життя як цирк» («Пригоди покинутого чоловіка»), реж. Є. Шишкін — Анна Іванівна (головна роль)
- 2001 — «Леді Бомж» «Пані удача», реж. М. Мігунова — Іраіда Горохова
- 2001 — «Леді Бос» (серіал), реж. І. Фрідберг — Іраїда Горохова
- 2003 — «Жіноча інтуїція», реж. О. Байрак — Ліля
- 2003— «Дух землі», реж. В. Янощук — Оксана Харченко (епізодична роль)
- 2003 — «Житлово-експлуатаційна комедія» (серіал), реж. В. Дощук — Віра, двірничка (головна роль)
- 2003 — «Леді Мер» (серіал), реж. А. Праченко — Іраїда Горохова
- 2004 — «Вбий мене! Ну, будь ласка», реж. О. Байрак — Тамада (епізодична роль)
- 2004 — «Весела компанія», реж. В. Тихий — стара комсомолка
- 2004 — «За два кілометри від Нового року», реж. О. Байрак — Ніна
- 2004 — «Плакальник, або Новорічний детектив», реж. В. Осьмінін, В. Опальов — актриса Кирюшкіна
- 2004 — «Тобі, справжньому», реж. О. Байрак — директорка дитбудинку
- 2004 — «Далеко від Сансет-Бульвару» — актриса на кінопробах, реж. І. Мінаєв
- 2005 — «Другий фронт», реж. Д. Фікс — розвідниця (епізодична роль)
- 2005 — «Жіноча інтуїція-2», реж. О. Байрак — Лілія (головна роль)
- 2005 — «Присяжний повірений» (серіал), реж. О. Горновський, О. Пронкін — Глафіра
- 2005 — «Летюча миша», реж. О. Байрак — Матильда
- 2005 — «Повернення Мухтара-2» (серіал), реж. В. Златоустовський, В. Онищенко — Ясновская — ясновидиця
- 2006 — «Аврора», реж. О. Байрак — Анастасія Савченко
- 2006 — «Міський романс», реж. В. Дьяченко, М. Железняк — Юлія Михайлівна Броннікова
- 2006 — «Янгол з Орлі», реж. О. Масленніков — Фанні Дюбуа
- 2007 — «Скарб», реж. О. Копейкін — Даша (головна роль)
- 2007 — «Смерть шпигунам!» (серіал), реж. С. Лялін — Валентина
- 2008 — «Абонент тимчасово недоступний», реж. М. Горобець — Світлана Зуєва
- 2008 — «Осінній вальс», реж. О. Філіпенко — Оля
- 2008 — «Доярка з Хацапетівки 2: Виклик долі» (серіал), реж. П. Снісаренко — Роза
- 2008 — «Операція Че Гевара», реж. А. Сеїтаблаєв — вихователька дитячого садка
- 2008 — «Хочу дитину», реж. О. Байрак — Тамара
- 2009 — «Будинок для двох», реж. С.Альошечкін — Ніна Семенова
- 2009 — «Вагома підстава для вбивства», реж. М. Горобець — Ірина Петровна
- 2009 — «Тато», реж. В. Нестеренко
- 2010 — «Акула» (серіал), реж. А. Матешко — Лена
- 2011 — «Доярка з Хацапетівки 3» (серіал), реж. П. Снісаренко — Роза
- 2011 — «Мінливості кохання» (рос. «Превратности любви»), реж. Д. Томашпольський — Марина
- 2011 — «Заєць, смажений по-берлінськи» (серіал), реж. С. Крутін — Клавдія
- 2011 — «Терміново! Шукаю чоловіка!» реж. А. Чеботарьова, роль Римма Іванівна
- 2012 — «Лист очікування», реж. А. Черних — Раїса
- 2012 — «Брат за брата-2» (серіал), реж. О. Туранський, О. Філіпенко — дружина Суворова
- 2014 — «Пізнє каяття» (серіал), реж. О. Байрак — Лідія Прокаєва
- 2014 — «Трубач», реж. А. Матешко — Тетяна Іванівна — директорка школи мистецтв (головна роль)
- 2014 — «Пограбування по-жіночому», реж. А. Кещян — Тома (головна роль)
- 2015 — «Щоб побачити веселку, треба перечекати дощ» (міні-серіал), реж. О. Байрак — Тетяна
- 2015 — «Поділися щастям своїм», реж. О. Байрак — Єкатерина Шатрова
- 2016 — «Вирок ідеальної пари» (серіал), реж. Р. Бровко
- 2016 — «Відлуння», реж. О. Шкрабак — Дружина полковника
- 2016 — «Гніздо горлиці», рeж. Т. Ткачeнко — Дарина (головна роль)
- 2017 — «Межа», реж. Петер Беб'як — Ганна Дацей
- 2017 — «DZIDZIO Контрабас», реж. Олег Борщевський — продавчиня
- 2018 — «Копи на роботі» Україна
- 2019 — «Між рядками» короткометражний фільм — Директор бібліотеки
- 2019 — «Таємниці» — Софія
- 2019 — «Давай танцюй реж. О. Березань» Україна
- 2019 — «Агенти справедливості» роль Актриса
- 2020 — анімаційний фільм «Віктор Робот» — озвучання роль Мама
- 2020 — «Вижити за будь яку ціну» — Світлана
- 2021 — «Люся інтерн» — Люся Жук (головна роль)
- 2021 — «Моя улюблена Страшко» — Вероніка Веронська (коучиня-мотиваторка)
- 2022 — «Злегка прочинені двері»
- 2023 — «Редакція», рeж. Р. Бондарчук
Тетральні ролі[9]
- «Хочу зніматися в кіно» Ніл Саймон, реж. С. Мойсеєв — Ліббі Таккер
- «Федра» Ж. Расін, реж. С. Мойсеєв — Арісія
- «Чарівні черевички» Геннадій Мамлін, реж. О.Балабан — Бетсі
- «Полювання на носорога» Микола Гумільов, реж. О. Балабан — Елу
- «За кулісами холодно» Мішель Де Гельдерод, реж. О. Балабан — Регіна-актриса
- «Ні з тобою, ні без тебе» Маргарит Дюрас, реж. С. Мойсеєв — Дівчина
- «Панночка» Ніна Садур по повести Миколи Гоголя «Вій», реж. С. Федотов — Панночка
- «Русалонька» Людмила Разумовская по Г. Х. Андерсену, реж. Є. Курман — Русалонька
- «Брехня» Володимир Винниченко, реж. О.Балабан — Наталя Павлівна
- «Убивець» («Злочин і кара») Федір Достоевский, реж. В.Пацунов — Соня Мармеладова
- «Кроткая» Федір Достоєвский, реж. Ю.Галатюк — Ліза
- «Привиди» Генріх Ібсен, реж. С.Мойсеєв — Регіна
- «Евридика» Жан Ануй, реж. В.Пацунов — Евридика
- «Коло» Сомерсет Моем, реж. С.Мойсеєв — Елізабет.
- «Трохи кохання в цьому шаленому світі» Франсуаза Саган, реж. В.Петров — Прісцила Честерфілд.
- «Маринований аристократ», Ірена Коваль, реж. С. Мойсеєв — дружина
- «В моїм завершенні — початок мій…», за п'єсою «Марія Стюарт» Фрідріх Шиллер, реж. С. Мойсеєв — Марія Стюарт
- «Янгольська комедія», Лев Хохлов (за мотивами п'єси А. Ручелло «Фердінандо»), реж. Л. Сомов — донна Джезуальдо
- «Трагедія Гамлета, принца Данського», Вільям Шекспір, реж. С. Мойсеєв — Офелія
- «Жінки та війна», Джават Ель Есседі, реж. Д. Ель Есседі — Маріам
- «Гедда Габлер», Генріх Ібсен, реж. С. Мойсеєв — Теа Ельфстед
- «Дон Жуан», Жан-Батист Мольєр, реж. С. Мойсеєв — Дівчина-Фантом
- «Снігова королева» Г. Х. Андерсен, реж. В. Судьїн — Герда
- «Право на любов» («Пізня любов») Олександр Островський, реж. Ю. Маслак — Людмила
- «Любовні листи до Сталіна», Хуан Майорга, реж. С. Мойсеєв — дружина Михаїла Булгакова
- «Торчалов», Микита Воронов, реж. С. Мойсеєв, В. Легін — Римма
- «Поки мама не прийшла», Ремі Де Вос, реж. Крістоф Фьотріє — Анна
- «Second love», Олена Ісаєва, реж О. Щурська — Надя
- «Це все вона», Андрій Іванов, реж. В. Бєлозоренко — Мати
- «Четверта сестра», Януш Гловацький, реж. С. Мойсеєв — Таня
- «Дядя Ваня», Антон Чехов, реж. С. Мойсеєв — Соня
- «Схід-Захід» Театр «Актор», реж. В. Бєлозоренко;
Бабуся, Циган, Дух бабусі, Мама.
- «Різня» Ясміна Реза, реж. В. Бєлозоренко — Веронік
«Веселий дух», реж. В. Московченко. Мадам Аркаті. Луганський обласний муздрамтеатр. Сєвєродонецьк.
"Серпень. Графство Осейдж" реж. А. Федоришина. Барбара.
Театр «Воскресіння» Львів
Громадянська позиція
Акторка займається волонтерством, є амбасадором київської благодійної організації «Фонд допомоги онкохворим дітям „Краб“ Отримала нагороду за допомогу онкохворим дітям „Древо життя“[10].
Грає на волонтерських засадах виставу в Луганському українському музично — драматичному театрі, який з окупованої території переїхав в Сєвєродонецьк.
Після анексії Росією Криму принципово відмовляється брати участь у російських проектах.[11]
Також є принциповою позицією актриси відмова від отримання державного звання „Заслужена артистка України“
Є активним учасником та ініціатором акцій на підтримку звільнення незаконно засудженого українського кінорежисера Олега Сенцова, та інших українських політв'язнів. 31 травня 2018 записала відеозвернення на підтримку незаконно увязненного у Росії українського режисера Олега Сенцова[12].
Нагороди й номінації
Рік | Категорія | Робота | Результат |
---|---|---|---|
«Золота дзиґа» | |||
2017 | Найкраща акторка | Гніздо горлиці | Нагорода |
2018 | Найкраща акторка другого плану | Межа | Номінація |
«Київська пектораль» | |||
2004 | Найкраще виконання жіночої ролі | Дядя Ваня | Нагорода |
2008 | Четверта сестра | Нагорода | |
Міжнародний кінофестиваль Мангейм-Гайдельберг (Німеччина) | |||
2016 | Special Achievement Award | Гніздо горлиці | Нагорода |
Міжнародний кінофестиваль «Любов — це божевілля» (Болгарія) | |||
2017 | Найкраща акторка | Гніздо горлиці | Нагорода |
Кінофестиваль „КіТи“ (Маріуполь) | |||
2016 | Найкраща жіноча роль | Відлуння | Нагорода |
Державна премія імені Лесі Українки | |||
2017 | Фільми для дітей | Трубач | Нагорода |
Спеціальна премія програми «Зірковий шлях» | |||
2021 | Геть стереотипи року | Нагорода | |
«Людина року» | |||
2018 | Митець року | Номінація | |
«Viva! Найкрасивіші» | |||
2017 | Найкрасивіша жінка України | Номінація | |
2018 | Номінація | ||
Цікаві факти
Мріє зіграти Квітку Цисік, відому американську співачку українського походження.
Примітки
- Римма Зюбіна відзначить «Найкращий твір про Квітку Цісик»!.
- У дитячому таборі "Артек-Буковель" триває І фестиваль фільмів для дітей "Фільмфестбук".
- Мойсеєв Станіслав. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка.
- Римма ЗЮБІНА: «Режисер запросив мене випити чаю, і ми чаюємо вже 20 років». Архів оригіналу за 23 січня 2017.
- Римма Зюбина о семье, театре, кино и вечной молодости (російською).
- Призери Одеського міжнародного кінофестивалю 2016 року. Архів оригіналу за 26 липня 2016.
- The winner of the 65th International Filmfestival Mannheim-Heidelberg (англійською). Архів оригіналу за 5 березня 2017.
- Підписано договір на виробництво фільму «Межа» – переможця конкурсу Works-in-progress в рамках Industry @ Tallinn & Baltic Event 2016.
- Зюбіна Римма. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 29 січня 2017.
- Римма Зюбина: после удачных спектаклей я просто летаю...
- "Римма Зюбіна про театр, українське кіно і відмову зніматися у російських фільмах".
- Відомі українці долучаються до акції на підтримку Сенцова // ТСН, 31.05.2018