Зіневич Анатолій Володимирович
Анато́лій Володи́мирович Зіне́вич (1932 р., м. Проскурів, Українська РСР — 1 серпня, 2000, Єреван, Республіка Вірменія) — Генерал-лейтенант та один із командирів Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки. Українець, за його словами, «Вірменія стала другою Батьківщиною».[1]
| Зіневич Анатолій Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 листопада 1932 Проскурів, Вінницька область, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
1 серпня 2000 (67 років) Єреван, Вірменія |
| Поховання | Ковров |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Благовіщенське вище танкове командне училищеd, Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військово-академічні курси вищого комскладу РСЧАd |
| Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Нагороди |
  |
Життєпис
У 1953 р. він вступив у Проскурівську танкову школу, потім він закінчив Військову Академію ім. Фрунзе та вищі академічні курси головнокомандувачів СРСР.
Служив у Афганістані, Сомалі та Ефіопії.
У 1992—1997 рр. він займав різні посади у Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки, був першим заступником міністра оборони.
З 1997 р. Анатолій Зіневич був заступником міністра оборони Вірменії.
Фільмографія
- «Генерал-лейтенант Анатолий Зиневич», 2000, Відділ документалістики МО РВ, док., S-VHS, 30 хвил., колір. Авт.сцен. Г.Сірунян, реж. А.Геворкян, опер. А.Караян, Р.Хачатрян, М.Мінасян, звукоопер. Г.Саакян, монт. Р.Давтян. Фільм розповідає про одного з засновників визвольної армії Арцаха — Анатолія Зіневича.[2]
Посилання
- Біографія(рос.)
- Бросок к Араксу(рос.)
Див. також
- Вірмено-українські відносини
- Українці у Вірменії
- Карабаський конфлікт
Примітки
- Офіційний сайт Міністерства оборони Республіки Вірменія(рос.)(англ.)(вірм.)
- Армянские Видеофильмы Архівовано 18 січня 2008 у Wayback Machine.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.