Зірочник злакоподібний
Зірочник злакоподібний[1] (Stellaria graminea L.) — вид рослин з роду зірочник (Stellaria) родини гвоздичних (Caryophyllaceae). Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.
Зірочник злаковидний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
Рід: | Зірочник (Stellaria) |
Вид: | Зірочник злаковидний (S. graminea) |
Біноміальна назва | |
Stellaria graminea | |
Синоніми | |
Українські народні назви
Блощишник, вех кінський, пісочник, п'яна трава, п'яне сіно, саморідне зілля .
Загальна біоморфологічна характеристика
Кореневище тонке, зелене. Стебла 15—50 см заввишки, гіллясті, припідняті, 4-гранні, голі. Листя ланцетні або лінійні, вузькі, гострі, до 4 см завдовжки і 4 мм шириною, при основі з віями по краю. Суцвіття розлоге, багатоквіткове, приквітки плівчасті, по краю війчасті. Чашолистки ланцетоподібні, голі, з 3 жилками. Пелюстки рівні чашечці або дещо коротші її, глибоко двороздільні. Коробочка довгаста, довше чашечки. Насіння численні, червонувато-коричневі, округло-ниркоподібні, зморшкуваті. Цвіте з травня по серпень.
Поширення
Вся Європа, Монголія, Китай, Афганістан, майже весь Сибір за винятком Арктики, Середня Азія, Північний Кавказ, Далекий Схід.
Екологія
Росте в лісах, особливо розріджених, чагарниках, на лугах, по берегах річок. Віддає перевагу досить зволоженому ґрунту.
Господарське значення
Бур'ян. Засмічує в основному зернові культури і багаторічні кормові трави, а також посіви просапних культур.
Зустрічається в городах, уздовж доріг, на парових полях, покладах, по краях полів, біля житла. Захисні заходи: пожнивне лущення, глибока зяблева оранка, культивація, хімічна прополка.
Хімічний склад
Не вивчений. Рослина отруйна.
Застосування
У народній медицині настій надземної частини використовували як болезаспокійливе, при фурункулах, як протикашльове. Внутрішнє вживання зірочника злаковидного вимагає великої обережності через його токсичність. При наявності в кормі домішок цієї рослини нерідкі випадки отруєння сільськогосподарських тварин (коней, великої рогатої худоби, свиней). Після висушування отруйність його не зменшується.
Див. також
Джерела
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Ботанический атлас. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: изд-во сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1963. С. 148. (рос.)
- Флора Северо-Востока европейской части СССР. Ред. Толмачев А. И. Ленинград: Наука, 1976. С. 203. (рос.)
- Флора СССР, т. 6. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: изд-во АН СССР, 1936. С. 404–405. (рос.)
- Соколова Т. Д. (Всероссийский институт защиты растений). Stellaria graminea. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения (Интернет-версия 2.0. 2008) (рос.)
Посилання
- Stellaria graminea в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Stellaria graminea на сайті «Germplasm Resources Information Network (GRIN)» Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Stellaria graminea L. на сайті «Плантариум» (рос.)
- Stellaria graminea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.