Кашель

Кашльовий рефлекс контролює центральна нервова система — безпосередньо кашльовий центр, що міститься в довгастому мозку.

Пусковим механізмом кашлю є подразнення рецепторів порожнини носу, глотки, трахеї, бронхів, чутливих закінчень блукаючого нерва, що іннервують зовнішнє вухо, плевру, діафрагму, перикард, стравохід, шлунок. Найбільш чутливі кашльові зони розміщені в задній стінці глотці, голосовій щілині, трахеї та плеврі. Це — механо- і хеморецептори, яких існує три підтипи — ті, що швидко адаптуються (RAR) та ті, що повільно адаптуються (SAR), рецептори волокон С.

Провокують кашель:

• запалення (набряк слизової, патологічний секрет);
• механічне подразнення (зсередини — потрапляння в дихальні шляхи стороннього тіла, ззовні — збільшення лімфатичних вузлів або пухлина середостіння);
• хімічні речовини;
• гарячка.

Після передачі нервових імпульсів, в кашльовому центрі довгастого мозку формується реакція-відповідь. Кашльовій поштовх розпочинається з глибокого вдоху, а потім — відбувається раптовий, короткий, поштовхоподібний форсований видих після одночасного скорочення м'язів гортані, грудної клітки, живота, діафрагми. Розпочинається кашльовій акт при закритої голосовій щілини, а потім відбувається її відкриття.

Якщо кашель має центральне походження — подразнення в такому випадку йде з кори головного мозку.

«Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах», що затверджена Наказом МОЗ України від 08.06.2015 р. № 327 підкреслює: «Точна оцінка кашлю допомагає визначити ступінь вираженості кашлю, ефективність лікування, а також може надати важливу діагностичну інформацію». За «Клінічними настановами для оцінки і лікування персистуючого кашлю у дітей і дорослих» (CICADA (Cough in Children and Adults: Diagnosis and Assessment) клінічна оцінка кашлю базується на встановленні тривалості симптому, етіологічного фактора, а також відповіді (або її відсутності) на терапію. Точна оцінка кашлю допомагає визначити ступінь вираженості кашлю, ефективність лікування, а також може надати важливу діагностичну інформацію.

Характеризують кашель за наступними ознаками:

• в залежності від мокротиння розрізняють кашель:

• сухий (непродуктивний, без виділення харкотиння; на початкових стадіях бронхіту, плевриту тощо);
• вологий (продуктивний, з відходженням харкотиння);

• за тривалістю — поділяють на гострий, підгострий, хронічний, рецидивний;
• за рівнем: нападоподібний спазматичний (при кашлюці), поверхневий, надсадний;
• за тембром: гавкаючий, глухий, сиплий, грудний, дзвінкий.

Тривалий і частий кашель призводить до емфіземи легень, легеневої недостатності. Різноманітність опису характеристик кашлю пояснюється необхідністю виявити першопричину кашлю, виключити невідкладні стани та анатомічні порушення, які супроводжуються кашлем, визначитись з локалізацією ураження. Це важливо для уточнення діагнозу основного захворювання.

При скаргах на кашель лікар з'ясовує анамнез: термін початку кашлю, супутні симптоми (задишка, біль у грудях, гарячка, втрата ваги тіла), характер мокротиння (є або немає, якщо є — кількість, наявність домішок крові, гною тощо), наявність хронічних захворювань. При огляді пацієнта проводиться підрахунок частоти дихання та серцевих скорочень, огляд шкіри, грудної клітки, перкусія та аускультація легень, визначають сатурацію кисню.

Пацієнт має бути направлений на:

• клінічний аналіз крові;
• бактеріологічне обстеження мокротиння або посів вмісту ротоглотки;
• рентгенографічне або флюорографічне обстеження органів грудної клітки;
• спірографію

У разі необхідності слід здійснити:

• шкірні алергологічні тести;
• бронхоскопію.

Показанням до додаткового обстеження при кашлі можуть служити кровохаркання, задишка, прояви системного захворювання, підозра на аспірацію чужорідного тіла і рак легенів, тривалість гарячки більше 3-х днів, серйозні супутні захворювання — хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма, цукровий діабет, захворювання серцево-судинної системи; збереження кашлю понад 3-х тижнів.

Не завжди необхідно проводити всі вищезгадані методи діагностики, іноді вже після огляду хворого лікар може сформулювати діагноз. В кожному конкретному випадку при скаргах на кашель, спеціаліст має визначити, чи потребує пацієнт термінової госпіталізації.

Гострий кашель зазвичай перебігає доброякісно, не вимагає додаткового дослідження і минає без медикаментозного лікування. Але іноді кашльовий рефлекс виступає першою ознакою тяжкої патології.

Необхідно негайно звернутись до лікаря при наступних супутніх симптомах:

• кашель не минає 2-3 тижня;
• задишка;
• біль у грудної клітці;
• мокротиння гнійного характеру;
• кровохаркання;
• гавкаючий кашель у дитини;
• осиплість голосу;
• тривала гарячка;
• пітливість вночі;
• різка втрата ваги тіла;

При дихальній недостатності встановлюється її ступінь та механізм ураження дихальних шляхів: порушення прохідності, механіки чи іннервації.

При лікуванні кашлю слід усунути, в першу чергу, основне захворювання. Для безпосереднього впливу на кашель використовують відхаркувальні засоби, речовини і фітотерапевтичні засоби, але в окремих випадках їхнє призначення може спричинити ускладнення хвороби, тому не слід вживати навіть безрецептурні лікарські засоби, не порадившись з лікарем. Щоб уникнути наростання кашлю, слід припинити курити.

Оскільки ГРВІ, як основна причина кашлю, мають вірусну природу, застосування антимікробних засобів при гостро виникаючому кашлі не приносить користі. Антибіотики можуть бути показані хворим з бактеріальними ураженнями легенів, зокрема при пневмонії, туберкульозі.

Необхідно пам'ятати, що при кашлі або чханні при інфекційних хворобах можливе поширення збудників, тому необхідно здійснювати «етикет кашлю» — відвертатися від людей під час кашлю, користуватися носовою хусткою, не забувати мити руки тощо.

• На рубежі XIX та XX століть для терапії кашлю призначались препарати героїну.
• Жителі Стародавнього Межиріччя лікували кашель компресами та коренем солодки, а Стародавні греки — чорною редькою.
• В XIX столітті в Йоркширі дітей, хворих на кашлюк, годували супом із 9 жабок.
• Кашель може виступати єдиним симптомом бронхіальної астмі.
• Кашель є одним з трьох найбільш частих симптомів при респіраторній вірусній інфекції.
• Під час кашлю повітряний потік у дихальних шляхах у 5 разів швидкіший за ураган та може досягати 800 км/год.
• Кашляти можуть не лише ссавці, але й риби.

• Кривоший В. І. Кашель // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., К., стор. 75
• Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Кашель у дорослих»
• Діагностика і лікування кашлю у дітей — українські рекомендації
• Діагностика і лікування кашлю у дітей — міжнародні рекомендації

• Кашель
• Кашель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 617. — 1000 екз.
• Протикашльові препарати
• Ротай Наталя Звукова тривога. Причиною виникнення кашлю може бути бронхіт, отит і навіть серцева недостатність «Україна Молода» № 011 за 22 січня 2009 року//
• Устінов О. В. Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги дорослим із кашлем
• Устінов О. В. Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги дітям із кашлем
• Кашель при серцевій недостатності
• Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання Регеза М. С.
• Вроджені вади розвитку органів дихання
• НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ  ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ
• Деформація грудної клітки
• Психогенний кашель: причини, прояви та методи усунення
• Гастроезофагальна рефлюксна хвороба
• Симптоми і лікування дивертикула стравоходу
• Лікування кашлю травами та народними методами