Йоганнес Еліас Тейсманн

Йоганнес Еліас Тейсманн (нід. Johannes Elias Teijsmann, 1 червня 1808 — 22 червня 1882) — голландський ботанік XIX століття, протягом 39 років директор Богорського ботанічного саду. Відомий дослідженнями флори Індонезії, у той час — Голландської Ост-Індії.

Йоганнес Еліас Тейсманн
нід. Johannes Elias Teijsmann
Народився 1 червня 1808(1808-06-01)
Арнем, Нідерланди
Помер 22 червня 1882(1882-06-22) (74 роки)
Богор, Голландська Ост-Індія
Місце проживання Нідерланди
Країна Нідерланди
Діяльність ботанік
Галузь ботаніка
Членство Нідерландська королівська академія наук
Відомий завдяки: дослідник флори Індонезії
 Йоганнес Еліас Тейсманн у Вікісховищі
Сад Тейсманна у Богорському ботанічному саду

Тейсманн прибув на Яву у 1830 році як садівник генерал-губернатор Йоганнеса ван ден Боша. Вже в наступному 1831 році він стає директором ботанічного саду у Богорі (у період нідерландської колонізації Індонезії називався Національний бейтензорзький ботанічний сад, нід. S'Lands Plantentiun te Buitenzorg), цю посаду він займав до 1869 року. Тейсман брав участь у багатьох ботанічних експедиціях по островах Південно-Східної Азії, він також входив до складу голландської місії в Сіам (нині Таїланд)[2].

Тейсманн відомий тим, що ввів маніоку (рослина з острова Бантам поблизу Суматри) як джерело їжі, щоб зменшити голод в тогочасній Нідерландській Ост-Індії[3]. Разом зі своїм співробітником Юстусом Карлом Хасскарлом, який таємно вивіз паростки хінного дерева з Перу, він став культивувати цю рослину на Яві для виробництва хініну, який використовувався для лікування малярії. Незважаючи на багато труднощів і конфліктів були проведені успішні експерименти з цією рослиною в новій філії ботанічного саду у Чібодасі, які врешті-решт зробили Яву найбільшим виробником кори хінного дерева[4].

Завдяки Тейсманну із Західної Африки була завезена олійна пальма для отримання пальмової олії, яка досі є значною статтею експорту Індонезії. Крім того він запропонував нові методи штучного запилення ванілі, завдяки чому врожай став набагато більшим[5]. Але головною турботою Тейсманна залишався ботанічний сад, в результаті діяльності ботаніка число рослин в саду зросло з 900 у 1822 році до 10 000 у 1863 році[6].

Тейсманн також зіграв велику роль в відділенні Ботанічного саду від сусіднього Бейтензорзького палацу 30 травня 1868 року, завдяки чому громадськість і вчені отримали більш широкий доступ до ботанічного саду[7].

У 1869 році Тейсманн пішов у відставку з поста директора, однак і після цього він продовжував привозити в ботанічний сад нові рослини з різних куточків Індонезії.

Йоханнес Еліас Тейсманн помер в Богорі у 1882 році.

Наукова діяльність

Спеціалізацією Йоганнеса Еліаса Тейсманна були папоротеподібні і насінні рослини.

Примітки
  1. IPNI.  Teijsm..
  2. Harro Maat (2001). Science Cultivating Practice: A History of Agricultural Science in the Netherlands and its Colonies, 1863-1986 (The International Library of Environmental, Agricultural and Food Ethics). Springer; 2002 edition Iguchi. с. 37–40. ISBN 978-1402001130. Процитовано 26 лютого 2015.
  3. Masatoshi Iguchi (1999). Java Essay: The History and Culture of a Southern Country. Masatoshi Iguchi. с. 161–163. ISBN 978-1784621513. Процитовано 26 лютого 2015.
  4. Audrey Kahin; R. B. Cribb (2004). Historical Dictionary of Indonesia. Scarecrow Press. с. 80. ISBN 9780810849358. Процитовано 26 лютого 2015.
  5. GROWING VANILLA PLANT Архівовано 2015-02-26 у Wayback Machine., staff.unud.ac.id
  6. Ag. Pringgodigdo (1973). Ensiklopedi Umum. Kanisius. с. 1102. ISBN 9789794135228. Процитовано 26 лютого 2015.
  7. Sejarah Kebun Raya Bogor, krbogor.lipi.go.id

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.