Йоганнис IV

Походив з феодального роду північної Ефіопії. Продовжив об'єднувальну політику імператора Теводроса II, але його стійкість у владі багато в чому залежала від лояльності расів регіонів Тиграй, Амхара та Шоа[1]. У зовнішній політиці орієнтувався на англійців, які допомогли йому прийти до влади.

У 1875–1876 роках відбив напади єгиптян.

Надавав підтримку англо-єгипетській владі в Судані під час повстання магдістів на чолі з Мухаммадом Ахмадом. 1885 року це привело Ефіопію до війни з ними. 1887 суданські загони взяли та розграбували Гондер. Оскільки на мир з Суданом, запропонований Йоганнисом, магдісти наклали умови, що були неприйнятними для імператора (зокрема, араби вимагали, щоб він прийняв іслам), війна тривала. У березні 1889 року імператор очолив похід на магдістів. 9 березня сталась битва біля Метемми, під час якої Йоганнис IV загинув, а його війська відступили назад до Ефіопії. Араби відтяли голову негуса й виставили її насаджену на спис у своїй столиці Омдурмані.

Смертельно поранений Йоганнис IV встиг назвати своїм наступником раса Менгешу та оголоосити, що той — його позашлюбний син; раніше вважалось, що Менгеша — його племінник. Законний син Йоганниса IV, Арайя Селассіє, який був його спадкоємцем, помер молодим, ще за життя батька. Однак через хаос у країні Менгеша не мав шансів заявити свої права на корону й імператором був проголошений правитель Шоа Менелік II. Менгеша залишився його почесним бранцем і помер 1906 року.

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
• Смирнов С. Р. Восстание махдистов в Судане. — М.—Л., 1950 (рос.)
• Трофимов В. А. Политика Англии и Италии в Северо-Восточной Африке во второй половине XIX в. — М., 1962 (рос.)
• Janes A.H. and Monroe E. A history of Abyssinia. — Oxford, 1935 (англ.)
• Імператор Йоганнис IV. Захисник батьківщини й віри