Йоганн Бехер

З 1924 і по 1937 рік виступав у складі клубу «Вінер Атлетікспорт Клуб», більш відомої як ВАК. Команда переважно трималась у середині національної ліги, незважаючи на хороший склад і присутність у команді таких зірок австрійського і європейського футболу, як Рудольф Гіден, Карл Сеста, Георг Браун, Гайнріх Мюллер та інших. Найвищим результатом у чемпіонаті, якого досягла команда в цей час було 3 місце у 1929 році. Також клуб четвертим у 1930 і 1933 роках.

Більш вдало команда виступала у національному кубку. У 1928 році команда дійшла до фіналу, де поступилась чемпіону країни «Адмірі» (1:2)[2]. У 1929 і 1930 роках ВАК грав у півфіналі кубку, а перемогу здобув у кубку Австрії 1931. Той розіграш проводився за експериментальною схемою. 10 найсильніших команд команд країни грали за круговою схемою в одне коло. ВАК у дев'яти матчах жодного разу не програв і лише двічі зіграв унічию. Завдяки цьому клуб на одне очко випередив «Аустрію» і здобув трофей. Бехер виступав у всіх матчах своєї команди в парі з Карлом Сестою або Францом Цізаром.

Став з клубом фіналістом кубка Мітропи 1931 року, куди ВАК потрапив як переможець національного кубку. В чвертьфіналі ВАК у першій грі несподівано розгромив у Будапешті місцеву Хунгарію з рахунком 5:1. Незважаючи на таку перевагу, матч-відповіді не видався для віденців простим. «Хунгарія» забила два м'ячі на 2-й і 3-й хвилинах матчу, а на початку другого тайму ще й третій. Втім на більше угорці не спромоглися, чудову гру демонстрував знаменитий воротар австрійців Рудольф Гіден, а фактичну крапку у грі поставив нападник Вальтер Ганке на 81-й хвилині, встановивши остаточний рахунок — 1:3[3]. В 1/2 фіналу ВАК зустрічався з чехословацькою «Спартою». У першій грі австрійці вдома поступились з рахунком 2:3. У матчі-відповіді ВАК вів у рахунку 3:0, але втратив перевагу, дозволивши «спартанцям» зрівняти рахунок. Перемогу і можливість зіграти у матчі-переграванні команді з Австрії приніс гол Гайнріха Гілтля на 88-й хвилині. У переграванні в Празі ВАК переміг 2:0 завдяки голам Франца Цізара і Гайнріха Гілтля[3]. У фіналі зустрічались дві австрійські команди ВАК і «Вієнна». Бехер грав у захисті разом з Карлом Сестою. В першій грі ВАК вигравав після першого тайму 2:0, але втратив перевагу і поступився 2:3. Саме Бехер на 87-й хвилині матчу зрізав м'яч у власні ворота, що й призвело до поразки. У матчі відповіді уже «Вієнна» у першому таймі вела з рахунком 2:0. Після перерви гравці ВАКу відіграли лише один гол і вдруге поступились супернику[3].

Ще одного разу у складі ВАКа дістався фіналу національного кубку у 1932 року. Клуб імярека у фіналі поступився «Адмірі» з рахунком 1:6[4].

Втретє за вісім років ВАК дійшов до фіналу кубка у 1935 році. Бехер зіграв два матчі у тому розіграші, у фіналі не грав. Того ж сезону ВАК невдало виступив у чемпіонаті, посівши передостаннє 11-е місце, а вже за рік команда стала останньою і вибула з вищого дивізіону[5]. Йоганн провів один сезон у другому дивізіоні і залишив команду.

У складі національної збірної Австрії Бехер не виступав. Проте, зіграв один матч у збірній Австрія-В. У 1932 році у парі з Сестою грав у Римі проти італійської збірної. Австрійська команда поступилась з рахунком 1:3[6].

Також виступав у складі збірної Відня. Дебютував у поєдинку проти збірної Братислави (2:2) у березні 1926 року[7]. Також грав у двох матчах зі збірною Прага (1:2 у 1927 році і 2:1 у 1930 році) і у грі проти Брно (1:4, 1933).

• Володар Кубка Австрії (1):

ВАК: 1931

• Фіналіст Кубка Австрії (3):

ВАК: 1928, 1932, 1935

• Бронзовий призер чемпіонату Австрії (1):

ВАК: 1929

• Фіналіст Кубка Мітропи (1):

ВАК: 1931

• Профіль (нім.). sport.de. Процитовано 13 червня 2019.
• Профіль (нім.). weltfussball.com. Процитовано 13 червня 2019.