Йоганн Раттенгубер

Йоганн «Ганс» Раттенхубер (нім. Johann „Hans“ Rattenhuber; 30 квітня 1897, Обергахінг — 30 червня 1957, Мюнхен) — німецький офіцер, группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції, начальник особистої охорони Адольфа Гітлера і шеф Імперської служби безпеки.

Йоганн Раттенгубер
нім. Johann „Hans“ Rattenhuber
Народився 30 квітня 1897(1897-04-30)[1]
Обергахінг, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія
Помер 30 червня 1957(1957-06-30)[1] (60 років)
Мюнхен, ФРН
Поховання Ostfriedhofd
Країна  Німеччина
Діяльність поліцейський, політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Членство СС[2]
Роки активності з 1933
Військове звання  Группенфюрер СС,
 генерал-лейтенант поліції
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Конфесія католицтво
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Золотий партійний знак НСДАП
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у поліції» 1-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку

Біографія

Отримав середню освіту. У 1916 році вступив в 16-й баварський піхотний полк, брав участь у Першій світовій війні, з 1920 по 1933 рік працював в органах поліції Баварії.

У 1918 році познайомився з Генріхом Гіммлером в школі унтер-офіцерів. З 1919 року — член Добровольчого корпусу Денца. Під час ув'язнення Гітлера в фортеці Ландсберг (1924) служив в тюремній охороні.

З 1929 року — голова Союзу поліцейських чиновників. 1 березня 1933 року вступив в НСДАП (квиток № 3212449). З березня 1933 року — один з ад'ютантів Гіммлера, одночасно співробітник поліції безпеки (зіпо).

Член СС з 1933 року (посвідчення №52 877). За рекомендацією Гіммлера з 1933 року і до дня арешту був начальником особистої охорони Гітлера. 2 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами.

У полоні дав власноручні свідчення про свою службу на посаді начальника особистої охорони. Ухвалою військового трибуналу Московського військового округу від 15 лютого 1952 року засуджений до 25 років позбавлення волі. На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 вересня 1955 року достроково звільнений з місць позбавлення волі, і 10 жовтня того ж року переданий владі НДР.

Звання

Нагороди

Література
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
  • К. А. Залесский. «Кто был кто в Третьем рейхе». Биографический энциклопедический словарь. М., 2003
  • Линдер И.Б., Чуркин С.А., Абин Н.Н. «Диверсанты». — М.: РИПОЛ Классик, 2009. — С. 193—195. — ISBN 978-5-386-01178-9.

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119237687 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.