Йоганн фон Кільмансегг

Граф Йоганн Адольф Фрідріх Вільям фон Кільмансегг (нім. Johann Adolf Friedrich William Graf von Kielmansegg; 30 грудня 1906, Гофгайсмар — 26 травня 2006, Бонн) — німецький офіцер, оберст Генштабу вермахту, генерал бундесверу.

Йоганн фон Кільмансегг
нім. Johann Adolf Friedrich William Graf von Kielmansegg
Генерал граф фон Кільмансегг в 1967 році.
Народився 30 грудня 1906(1906-12-30)[1][2]
Гофгайсмар, Кассель, Кассель, Гессен, Німеччина[3]
Помер 26 травня 2006(2006-05-26)[1][2] (99 років)
Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[3]
Країна  Німеччина
Діяльність солдат
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання генерал
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Командор ордена Корони Румунії
Командор ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами
Командор ордена Почесного легіону
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Легіон Заслуг (Командор) (США)

Біографія

7 квітня 1926 року вступив у рейхсвер, служив в 16-му кавалерійському полку. 1 березня 1937 року успішно склав іспит на кваліфікацію офіцера Генштабу, тому з 1 жовтня 1937 по 31 липня 1939 року навчався у Берлінській військовій академії, де здобув відповідну освіту. Різко негативно сприйняв справу Бломберга-Фріча (Вернер фон Фріч був його дядьком; після війни Кільмансегг назвав справу інтригою Германа Герінга і Генріха Гіммлера), аншлюс і Судетську кризу. Після закінчення академії призначений в штаб 1-ї танкової дивізії.

Під час Другої світової війни служив у штабах різних формувань. Учасник Польської і Французької кампаній, а також німецько-радянської війни. В 1942-44 роках служив у оперативному відділі ОКВ. 20 липня 1944 року заарештований гестапо як спільник Липневої змови (Кільмансегг ніколи не вважав себе бійцем Опору), проте 23 жовтня звільнений. З 25 листопада 1944 по 16 квітня 1945 року — командир 111-го гренадерського полку 11-ї танкової дивізії. В кінці війни потрапив у британський полон, потім переданий американцям. В травні 1946 року звільнений.

Після звільнення працював водієм на фермі, з лютого 1948 року — журналістом, з 1949 року — клерком видавництва в Гамбурзі. Член Асоціації жертв нацистського режиму. В 1955 році вступив у бундесвер, до 1958 року представляв ФРН у Військовому штабі союзних держав в Європі. З грудня 1958 по 1963 рік (з перервою в 1960 році) — командир 10-ї танково-гренадерської дивізії. З 5 липня 1963 року — головнокомандувач сухопутними військами, з 15 березня 1967 року — всіма військами НАТО у Центральній Європі. 1 квітня 1968 року вийшов у відставку.

Нагороди

Вшанування пам'яті
  • На честь Кільмансегга названий офіцерський курс «Генерал граф Йоганн Адольф фон Кільмансегг» офіцерського училища Дрездена.

Галерея

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Munzinger Personen
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #107635828 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Бібліографія
  • Panzer zwischen Warschau und Atlantik. Verlag «Die Wehrmacht». Berlin 1941.
  • Der Fritschprozess 1938: Ablauf und Hintergründe. Hoffmann & Campe 1949.
  • Die Vertragswerke von Bonn und Paris vom Mai 1952. Verlag für Geschichte und Politik. Frankfurt 1952.
  • Unbesiegbar? China als Militärmacht. Seewald, Stuttgart 1985, ISBN 3-512-00721-X. mit Oskar Weggel.

Література
  • Vater der Bundeswehr. Artikel in FAZ. 30. Mai 2006. S. 5.
  • Karl Feldmeyer, Georg Meyer: Johann Adolf Graf von Kielmansegg 1906—2006. Deutscher Patriot, Europäer, Atlantiker. Hrsg.: Militärgeschichtliches Forschungsamt. Mittler, Hamburg 2007, ISBN 978-3-8132-0876-4.
  • Helmut Bohn: Eine politische Biographie 1914—1998, Dresden 2003, ISBN 3-935063-18-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.