Йозеф Менгеле

Доктор Йо́зеф Ме́нгеле (нім. Josef Mengele; 16 березня 1911, Гюнцбург, Баварія — 7 лютого 1979, Бертіога, штат Сан-Паулу, Бразилія) — німецький лікар, який проводив експерименти над в'язнями табору Освенцим під час Другої світової війни.

Йозеф Менгеле
Josef Mengele
Йозеф Менгеле
Йозеф Менгеле у 1956 році
 
Народження: 16 березня 1911(1911-03-16)
Гюнцбург, Німецька імперія
Смерть: 7 лютого 1979(1979-02-07) (67 років)
Бертіога,  Бразилія
Національність: Німець
Країна:  Третій Рейх
Освіта: Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1936) і Франкфуртський університет
Партія: НСДАП
Батько: Карл Менгеле
Мати: Вальбурга Хапфауе
Діти: Рольф Менгеле
 
Військова служба
Роки служби: 1939–1945
Приналежність: Вермахт
Рід військ: 5-а танкова дивізія СС «Вікінг»
Звання: ,
Битви: Друга Світова Війна
Автограф:
Нагороди:
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За турботу про німецький народ»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний кут старих бійців
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку

 Медіафайли у Вікісховищі

Доктор Менгеле особисто відбирав в'язнів, і за час своєї роботи відправив понад 400 000  в газові камери концтаборів. Частиною дослідів над ув'язненими були різноманітні генетичні експерименти, особливо це стосувалося близнюків (фігурує цифра в щонайменше 3000 загиблих). 17 січня 1945 переводиться до табору Гросс-Розен, а через три тижні після звільнення Освенциму зникає. У квітні 1949 Менгеле за допомогою нацистів, яким вдалось втекти до Південної Америки, переселився з Німеччини до Буенос-Айресу (Аргентина). Спроби знайти Менгеле, щоб віддати його під суд, не принесли успіху, хоча, як твердив Рафі Ейтана і Алекс Меллер, вони виявили лікаря в Буенос-Айресі під час операції з викрадення Адольфа Айхмана, але захопити його було надто ризиковано. Як наслідок, Менгеле втікає до Парагваю, а в 1960 переїжджає до Сан-Паулу (Бразилія), де знаходить притулок у сім'ї німців Вольфрама і Лізолетт Босерт (Wolfram, Lisolette Bossert).[1]

В колі знайомих Йозефа Менгеле називали Беппе (італ. Beppe, італійське пестливе від Джузеппе — Йозеф), але світу він відомий як «Ангел Смерті з Освенціма». Помер в 1979 під іменем Вольфганг Герхард, втопившись під час купання. 1985 тіло було ексгумовано (дослідження та встановлення особи проводив судмедексперт університету Сан-Паулу Даніель Ромеро Муноз (Daniel Romero Munoz), а проведений в 1992 тест ДНК остаточно підтвердив належність решток лікареві. Рідні, які залишилися в Німеччині, відмовилися забирати тіло, і воно зберігалося в морзі університету.

У 2016 Муноз отримав дозвіл на дослідження скелету Менгеле студентами медичного факультету.[2]

Звання СС

Нагороди гауптштурмфюрера СС Менгеле[3]

Галерея

Примітки
  1. Press, Associated (11 січня 2017). Nazi doctor Josef Mengele's bones used in Brazil forensic medicine courses. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 січня 2017.
  2. Hævnen er sød: Forsøg med bestialsk nazilæges ligrester (дан.). Процитовано 20 січня 2017.
  3. Mengele, Josef - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (неп.). Процитовано 21 серпня 2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.