Йозеф Неруда

Йозеф Неруда (чеськ. Josef Neruda; 16 січня 1807, Могельно — 18 лютого 1875, Брно) — моравський органіст і вчитель музики.

Йозеф Неруда
Основна інформація
Дата народження 16 січня 1807(1807-01-16)[1][2]
Місце народження Mohelnod, Тршебич[1]
Дата смерті 18 лютого 1875(1875-02-18)[1][2] (68 років)
Місце смерті Брно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Громадянство Королівство Італія
Професії композитор, педагог, органіст

Біографія

Вивчив основи гри на органах у монастирі Райград. У молодості він був помічником викладача в Намешті над Ославою, крім цього грав у гауґвітцькій каплиці та викладав фортепіано в Оломоуці. У 1832 році він прийняв пропозицію стати органістом у Брно. Цю посаду він зберігав 36 років.

У Йозефа Неруди було десять дуже талановитих дітей. Наприклад, його дочка Амалі Неруда (одружена з Вікенгаузером, 1834—1890) була талановитою піаністкою, одним з її учнів був Леош Яначек. Вільма Неруда була обдарованою скрипалькою, і група її прихильників, включаючи принца Уельського, пізніше короля Едуарда VII, подарувала палаццо в Асоло, поблизу Венеції. Ще одна дочка, Марія Неруда, також скрипалька, вийшла заміж за співака і композитора Фріца Арльберга.
Його син Франц Ксавер Неруда був великим віолончелістом, який згодом став професором консерваторій в Санкт-Петербурзі та Копенгагені.

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Encyklopedie dějin města Brna — 2004.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.