Леош Яначек
Ле́ош Я́начек (чеськ. Leoš Janáček; 3 липня 1854 — 12 серпня 1928) — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.
| Леош Яначек | |
|---|---|
| чеськ. Leoš Janáček | |
 | |
| Ім'я при народженні | чеськ. Leo Eugen Janáček |
| Народився |
3 липня 1854[1][2][…] Hukvaldyd, Фридек-Містек, Мораво-Сілезький край, Моравскослескоd, Чехія[3][4] |
| Помер |
12 серпня 1928[5][1][…] (74 роки) Острава, Чехословаччина[5][4] ·пневмонія |
| Поховання |
 |
| Країна |
 Австрійська імперія Чехословаччина |
| Національність | Моравці[6] |
| Діяльність | композитор, музикознавець, педагог, диригент, музикант, лібретист, педагог |
| Alma mater | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
| Вчителі | Pavel Křížkovskýd, Грегор Мендель, František Kláceld, František Blažekd, František Zdeněk Skuherskýd, Оскар Пауль, Leo Grilld, Ернст Фердинанд Венцель, Wilhelm Rustd, Josef Dachsd і Franz Krennd |
| Відомі учні | Рудольф Фіркушний і Jaroslav Kvapild |
| Знання мов | чеська[1] |
| Жанр | класична музика і опера |
| Magnum opus | Jenůfad, The Cunning Little Vixend, Káťa Kabanovád, The Makropulos Affaird, З мертвого дому і Sinfoniettad |
| Конфесія | атеїзм |
| Мати | Amálie Janáčkovád |
| Діти | Olga Janáčkovád |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0418443 |
Біографія
Леош Яначек зі своєю дружиною
Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з А. Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. У 1881 році Яначек одружився і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.
На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку і інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику. Крім того, вивчав російську народну музику.
Ім'я Яначека носить музична академія в Брно а також міжнародний аеропорт в Остраві.
Твори
Опери
- Šárka (Шарка, 1887—1888)
- Počátek románu (Початок роману, 1891)
- Jenůfa (1894—1903)
- Osud (Доля, 1903—1904)
- Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908—1917)
- Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919—1921, за драмою А.Островського «Гроза»)
- Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921—1923)
- Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923—1925, по К.Чапеку)
- З мертвого дому, 1927—1928
Симфонічна музика
- Сюїта для струнного оркестру (1877)
- Ідилія для струнного оркестру (1878)
- Лашські танці (чеськ. Lašské tance, 1889—1890)
- Ганацькі танці (чеськ. Hanácké tance, 1889—1890)
- Сюїта, op.3 (1891)
- Ревнощі, увертюра (чеськ. Žárlivost, 1894)
- Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
- Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чеськ. Taras Bulba, 1915—1918)
- Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
- Симфонієта (1926)
- Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чеськ. Putování dušičky, 1926)
- Дунай, симфонія в 4-х частинах (чеськ. Dunaj, 1923—1928; незакінчена)
Камерна музика
- Романс для скрипки і фортепіано (1879)
- Думка для скрипки і фортепіано (1880)
- Соната для скрипки (1913—1921)
- Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
- Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
- Струнний квартет Nr.1, за повістю Л.Толстого «Крейцерова соната» (1923)
- Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
- Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
- Концертино для фортепіано и камерного ансамблю (1926)
- Капричіо для фортепіано (левая рука) и камерного ансамблю (1926)
Фортепіанні твори
Вокальні твори
- Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
- Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
- Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
- Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хора і фортепіано (1901)
- Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору й фортепіано (1903)
- Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
- Messe Es-Dur для хору і органа (1907—1908, незакінчена)
- Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
- Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
- Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- The Fine Art Archive — 2003.
- Česká divadelní encyklopedie
- Яначек Леош // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://www.moravskynarod.cz/moravan-janacek/
Література
- Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963 (англ.)
- Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981 (англ.)
- Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003 (англ.)
- Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004. (фр.)
Посилання
- Яначек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Леош Яначек // Музика масам. Вересень № 9, 1928. — С. 26elib.nplu.org
- Фонд і Центр Леоша Яначека (чес.)
- Леоша Яначек на zivotopisyonline.cz (чес.)
- Запис голосу Л. Яначека (чес.)
- Біографія на сайті belcanto.ru
- Вільні ноти авторства Леош Яначек на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.