Йорґен Му

Йорґен Енгебретсен Му народився у великому маєтку Му в комуні Хулє в сім'ї фермера і політика Енгебрета Ольсена Му. У 1839 році Му склав державний іспит з богослів'я і лише на початку 50-х років отримав сан священика. Перш ніж стати священиком Му був домашнім учителем та викладав філософію, богослов'я та норвезьку мову[1] у військовому училищі.

Він одружився з дочкою ректора училища Йоханною Фредерікою Софією Сьоренсен. У подружжя було п'ятеро дітей, найбільш відомим із яких став перший норвезький професор-фольклорист Мольтке Му[2].

У 1863 році Му стає пастором в Брагернескірке в Драммені, а на початку 1870-х служить у Вестре Акер кірхе неподалік Христианії. У 1875 році Му призначають єпископом діоцеза Агдера в Крістіансанні. З 1 січня 1882 року Му було надано пенсію[3]. У 1881 році Йорґен Му став командором Ордена Святого Олафа.

З Петером Крістеном Асбйорнсеном Му познайомився у підлітковому віці, під час навчання у Норденхові, хлопці затоваришували. Їх об'єднував спільний інтерес до усної народної творчості рідного краю. Дослідники вважають, що саме Йорґену Му належала ідея запису норвезьких народних казок[4]. Спочатку кожен із молодих людей записував казки, легенди і перекази сам по собі. Перший фольклорний запис належить запис Асбйорнсену. У 1837 році друзі розробили план створення першої фольклорної збірки. Поштовхом до цього стало, ймовірно, зібрання казок братів Гримм, з яким Му познайомився у 1836 році[2].

В 1840 році Йорґен Му публікує «Збірку пісень, народних пісеньок і частівок у норвезьких народних діалектах» (норв. "Samling av Sange, Folkeviser og Stev i Norske Almuedialekter").

В кінці 1841 року побачила світ перша збірка норвезьких народних казок, зібраних Асбйорнсеном і Му. Протягом трьох наступних років вийшли ще три випуски казок. Вони мали великий резонанс. Зібрання Асбйорнсена і Му отримало як схвальні, так і критичні відгуки. Критики звертали увагу на відсутність його наукової складової. Цей недолік було виправлено у виданні 1852 року, яке було доповнене аналізом варіантів сюжетів із різних регіонів Норвегії та інших європейських країн. У ґрунтовній передмові Му описав характерні риси норвезьких народних казок. Ця передмова залишається актуальною. Примітки до другого видання містять величезну кількість сюжетів, які не ввійшли в «основну редакцію»[5]. Зрештою саме збірка норвезьких народних казок принесла славу Асбйорнсену і Му. У 1879 році вийшло перше ілюстроване видання норвезьких народних казок. Ілюстрації до норвезьких народних казок, зібраних Асбйорнсеном і Му, створювали визначні скандинавські художники, серед яких Теодор Кіттельсен, Пер Крог, Ейліф Петерсен, Альф Рольфсен, Хенрік Сьоренсен, Ерік Вереншьоль та ін[6].

Норвезькі фольклористи є першими, хто включив до збірки казок літературні оповідання про процес збирання усної народної творчості[6].

У 1851 році Му опублікував книгу «В криниці і в ставку» (норв. "I Brønden og i Tjernet"), що стала ледь не першим зразком дитячої літератури в Норвегії.

Йорґен Му відомий також і як поет.

В старовинній пасторській садибі в Рінгеріке знаходиться музей, заснований у 1923 році. Цей заклад у 1930-х роках отримав від Марі Му, дочки письменника, близько 500 предметів, що перебували в домі її батька. У колекції музею є також і особисті речі Асбйорнсена.

Асбйорнсен і Му зображені на норвезькій поштовій марці 2012 року, яку було випущено до 200-літнього ювілею від дня народження Асбйорнсена.[7].