Йосип Юрай Штросмайєр
Йо́сип Юра́й Штросма́йєр (хорв. Josip Juraj Strossmayer або Štrosmajer, 4 лютого 1815, Осієк, Хорватія — 8 квітня 1905, с. Дяково, Кюстендильська область, Болгарія) — хорватський католицький єпископ німецького походження, теолог і меценат, видатний політичний і громадський діяч. Хорватський народ його вшановує як «батька Вітчизни».
Йосип Юрай Штросмайєр | |
---|---|
хорв. Josip Juraj Štrosmajer | |
| |
Народився |
4 лютого 1815 Осієк, Хорватія |
Помер |
8 квітня 1905 (90 років) Джаково, Хорватія |
Поховання | Собор Святого Петра |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Національність | Хорвати |
Діяльність | дипломат, політик, письменник, католицький священник |
Відомий завдяки | теолог, меценат |
Alma mater | Віденський університет і Авґустинеум |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | хорватська[1] |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd і Болгарська академія наук |
Роки активності | з 1838 |
Посада | католицький єпископ[2] і diocesan bishopd |
Конфесія | Католицька церква[2][3] |
Автограф | |
Нагороди |
Почесний громадянин Прагиd |
Біографія
У 1859 році Йосип Юрай Штросмайєр надіслав листа Папі Пію IX, в якому пропонував слов'янське богослужіння для всіх хорватських єпархій, а також вивчення глаголиці в семінаріях Далмації.
Як політичний діяч Штросмайєр виступав за максимальну автономію Хорватії.
Єпископ Йосип заснував Югославську академію наук і мистецтв (нині Хорватська академія наук і мистецтв) у Загребі (1867) і посприяв відкриттю Хорватського університету в Загребі (1874).
На честь Штросмайєра названі вулиці в Загребі й у численних інших хорватських містах, а також Осієцький університет.
Праці
- A. Špitelak (Hrsg.), Reden, Vorschläge und Erklärungen auf dem Vatikanischen Konzil, Zagreb 1929
- F. Šišić (Hrsg.), Korespondencija Raški-Štosmajer, 4 t., Zagreb 1928—1931
- F. Šišić, Josip Juraj Štrosmajer, Dokumenti i korespondencija, I, Zagreb 1933
Література
- Vasilije Đ. Krestić, Biskup Štrosmajer u svetlu novih izvora, Zagreb 2002.
- Kosta Milutinović, Štrosmajer i jugoslovensko pitanje. Novi Sad, 1976 (Institut za izučavanje istorije Vojvodine. Monografije, 15).
- Юринич, С. Йосиф-Юрай Щросмайер, СбНУ, XXII—XXIII, 1906—1907, 1-71.
- Encyclopedic Dictionary of Religion, Philadelphia-Washington, D.C. 1979, p. 3403.
- V. Soloviev, Lettre à Strossmayer, Agram, 9-21 sept. 1886) // Е. Л. Радлов (изд.), Письма В. С. Соловева, Петербург 1908, I, 183—190 [на немски: W. Solowjew, Una Sancta. Schriften zur Vereinigung der Kirchen und zur Grundlegung der universalen Theokratie, II (= W. Szylkarski, Hrsg., Deutsche Gesamtausgabe der Werke von Wladimir Solowjew, Freiburg 1954, III, 7-25)].
- J. Urban, Korespondencja Solowjewa z Strossmayerem // Przeglad Powszechny, 1909, № 101.
- Ф. Гривец, Владимир Соловев и епископ Щросмайер // Вера и родина (август-сентябрь), 1925.
- Ch. Loiseau, La politique de Strossmayer // Le Monde Slave, NF, 4, 1927, № 1, 379—405.
- W. Szylkarski, Solowjew und Strossmayer // Ostkirchliche Studien, 1, 1952, № 2.
- E. Winter, Rußland und das Papsttum, Berlin 1961, II, 364 f., 382—390, 500—503.
- А. Теодоров, Миладиновските песни и Щросмайер. — Пер. сп., 1985, кн. XVI, 82-97.
- Шишманов, Ив. Владика Щросмайер. Спомени от една лична среща. — Български преглед, V, 1899, кн. 6, 77-78.
- М. Арнаудов, Братя Миладинови. Живот и дейност. С., 1969, 211—229.
- П. Хр. Петров и Ф. Шишич, Кореспонденция на българи с Щросмайер-Рачки. — Изв. на Инст. за история. Т. 18, 1967, 247—288.
- Братя Миладинови. Преписка. Издирил, коментирал и редактирал Н. Трайков. С., 1964, с. 241, 245.
- Епископ Йосип Щросмайер и българите. Хърватският интелектуален елит и София. С., 2009.
- И. Начев. Ролята на епископ Щросмайер за утвърждаването на Загреб като културна столица в Европейския югоизток, сп. Балкани, 4/2015, с.42-51.
Посилання
- Штросмаєр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Czech National Authority Database