Кадамовка (річка)

Кадамовка, Мокра Кадамовка[2] (у верхів'ї Кадамовська балка) — річка в Ростовській області Росії, ліва притока річки Тузлова (сточище Дону).

Кадамовка
47°50′27″ пн. ш. 40°28′09″ сх. д.
Витік
• координати 47°50′27″ пн. ш. 40°28′09″ сх. д.
Гирло Тузлов
• координати 47°24′37″ пн. ш. 40°08′15″ сх. д.
Басейн Басейн Донуd
Країни:  Росія[1]
Регіон Ростовська область
Довжина 80 км
Площа басейну: 468 км²
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 05010500912107000016253
GeoNames 801879

Річка тече територією Красносулінського та Октябрського районів Ростовської області, а також міського округу Шахти.

Географічне положення

Довжина 80 км (друга за довжиною притока Тузлової після Грушівки (90 км)), площа сточища — 468 км². Невеликим своїм відрізком заходить на східну околицю міста Шахти (селища Данилівка і й Сидорово-Кадамовський). Річку чистили в 2008 і 2012 роках[3] На річці споруджено ставки. Загальне падіння річки — 189 м.[4]

Річка має характер великої степової балки з незначною течією й невеликими окремими розширеннями плес. Несе велику кількість зваженого матеріалу.[5]

Назва

Від назви річки отримали свою назву: хутір Верхня Кадамовка, селище Новокадамово, селище Сидорово-Кадамовський та залізнична станція Кадамовка.

Течія

Кадамовка бере початок на південному схилі Донецького кряжа, на схід від хутора Верхня Кадамовка Октябрського району Ростовської області (річка бере початок у Красносулинському районі, й тут же переходе до Октябрського). Тече спочатку на захід-південно-захід, до селища Даниловка. Після тече на південь основну частину своєї течії, злегка відхиляючись на захід. На ділянці від хутора Маркіна до моста на дорозі Новочеркаськ — Керчицький правий берег високий, лівий пологий. На цій ділянці основні притоки-балки — ліві. До північно-заходу від станиці Заплавської повертає на захід. Впадає в річку Тузлову в 2 км від її гирла, навпроти Новочеркаська.[4][6]

Історія

Річка згадується в Статистичному описі землі Донських Козаків, складеному в 1822—1832 роках:

б) Річки, віддають води свої Аксаю: З правого боку: 2) Тузлова. В неї впадають з лівого боку: е) Мокра Кадамовка. Статистичне опис землі Донських Козаків] — складена в 1822—1832 роках, Матеріали ГУ ГАВО надані філією МУК ВИКМ Музеєм історії Російського козацтва міста Волзького, Глава третя «Води»

Також про річку є стаття в ЭСБЕ:

Кадамовка (Мокра) — річка Області Війська Донського, права притока Аксая, протікає межею Першого Донського з Черкаським округів, спершу з півночі на південь, а поблизу гирла повертає на захід і входить в Черкаський округ, де з'єднується з Аксаєм, у самого Новочеркаська. Кадамовка чудова родовищем кам'яного вугілля, що залягає на всій її 60-верстній (64 км) течії. Пласт цей, товщиною в 1/2 фути, за розрахунком Ленле, може щорічно дати до 30000 пудів вугілля.

Зміна гирла

Мабуть річка змінювала своє гирло, впадаючи то у Тузлову, то в Аксай: за даними складеного в 1822—1832 роках Статистичного опису землі Донських Козаків Кадамовка впадає в Тузлову, але в більш пізніх джерелах (ЭСБЕ 1890—1907 років, Природа Ростовської області 1940 року[5]) говориться, що річка впадає в Аксай. За даними сучасних карт, річка знову змінила своє гирло й тепер впадає в Тузлову.[4][6]

Притоки

(від витоку до гирла)

  • Гнила балка (л)
  • Поштова балка (п)
  • Балка Кузьмина (л)
  • Балка Свиридова (п)
  • Вугольна балка (л)
  • Звонка балка (л)
  • Шахтарська балка (п)
  • Глибока балка (л)
  • балка Кольєва (Безсергенєвська) (л)
  • Костикова балка (п)
  • балка Музган (л)
  • Арбузна балка (п)
  • Глиняна балка (п)
  • балка Сибірта (л)
  • Каменна балка (п)
  • Осиповска балка (п)
  • Щербакова балка (л)
  • Мокра балка (л)
  • Темичина балка (п)
  • Суха балка (л)
  • Погорелова балка (п)
  • Катькина балка (п)
  • Журавлиная балка (п)
  • Водяна балка (л)
  • Мокра балка (л)
  • Кюхарева балка (л)

Населені пункти

(від витоку до гирла)

  • х. Верхня Кадамовка
  • х. Нова Бахмутовка
  • х. Киріївка
  • сел. Данилівка (Шахти)
  • сел. Сидорово-Кадамовський (Шахти)
  • х. Маркін
  • х. Красний Луч
  • х. Ягодинка
  • сел. Заозер'я
  • сел. Зарічний
  • сел. Донський (Новочеркаськ)
  • станиця Кривянська


Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Мапа Шуберта. Лист 27-19.
  4. За даними карт Google
  5. «Природа Ростовської області» — К. З. Яцута, голова Притоки Дону
  6. За даними Яндекс-Карт
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.