Казанська учбова округа

Казанська учбова округа — одна з шести, заснованих у 1803 році, найстаріших навчальних округ у Російській імперії [1].

Історія

Казанську навчальну округу було засновано 24 січня 1802 року указом імператора Олександра I «Про заснування навчальних округів».

Центральною установою навчальної округи став Казанський університет, заснований у 1804 році. Першим попечителем Казанської навчальної округи став Степан Якович Румовський, відомий російський вчений і педагог.

Протягом XIX століття територіальний склад округи зазнав деяких змін. Так у 1824 році школи Кавказу і Астраханської губернії перейшли до Харківської учбової округи. Через кілька років, у 1833 році Астраханська губернія була знову введена до складу Казанської учбової округи.[2]

Останнім попечителем округи став Михайло Михайлович Ломіковський — лікар, багато років викладав у Харківському університеті. Попечителем Казанської учбової округи він став 19 жовтня 1915 року у віці 66 років, 10 квітня 1917 року подав у відставку.

Як самостійна адміністративна одиниця, Казанська учбова округа існувала до лютого 1918 року[3].

Склад

До Казанської учбової округи належали Вятська, Казанська, Самарська, Саратовська, Симбірська і Астраханська губернії, а також Сибір та Середня Азія (пізніше ці території відішли до новоутвореної Сибірської навчальної округи).

Попечителі
  • С. Я. Румовский — з 1803 року по 6 липня 1812 року
  • М. О. Салтиков — з 26 вересня 1812 року по 4 серпня 1818 року
  • М. Л. Магніцький — період 1819—1826
  • М. М. Мусін-Пушкін — з 1829 по 15 квітня 1845 [4]
  • М. І. Лобачевський — з 18 квітня 1845 року по 22 травня 1847 року
  • В. П. Молоствов — з 22 травня 1847 року по 4 травня 1857 року
  • Ф. Ф. Веселаго — з 23 травня по 12 листопада 1857 року
  • Е. А. Грубер — з 12 листопада 1857 року до своєї смерті 23 квітня 1859 року
  • П. П. Вяземський — з 4 листопада 1859 року по 12 червня 1862 року
  • П. П. Стендер — з 12 червня 1862 року по 5 лютого 1865 року
  • П. Д. Шестаков — з 5 лютого 1865 року по 18 червня 1883 року [5] .
  • П. Н. Масленников — з 18 червня 1883 року до своєї смерті 3 травня 1890 року.
  • М. Г. Потапов — з 10 травня 1890 по 13 листопада 1894 року [6]
  • В. О. Попов — з 18 січня 1895 по 30 липня 1899 року [6]
  • М. М. Алексєєнко — з 30 липня 1899 по 9 липня 1901 року
  • С. Ф. Спєшков — з 19 листопада 1901 по 20 серпня 1905 року [6]
  • О. М. Деревицький — з 6 вересня 1905 по 31 грудня 1911 року
  • М. К. Кульчицький - з 27 лютого 1912 по 30 червня 1914 року
  • І. О. Базанов — з 30 червня 1914 по 10 жовтня 1915 року
  • М. М. Ломіковський — з 19 жовтня 1915 по 10 квітня 1917 року

Статистика

За даними шкільного перепису 1911 року у Казанській учбовій окрузі кількість учнів у початкових школах складала 4,18% від усього населення округи. Серед чоловічого населення — 5,89%, а серед жіночого населення початкову школу відвідувало 2,50%.[7]

Станом на 1915 рік учбова округа налічувала 13,364 закладів усіх типів, у яких навчалося в цілому 1,017,704 учнів, в тому числі початкових шкіл 11,570 з числом учнів 854,452. У розподілі на адміністративно-територіальні складові округи:

Розподіл учнів за типами навчальних закладів (у чисельнику — кількість учнів, у знаменнику число навчальних закладів).

Казанська учбова округа у 1915 році
Тип закладу 1 2 3 4 5 6
Вищі навчальні заклади
Духовні 180

1
Медичні 300

1
Художні 550

1
Середні навчальні заклади
Гімназії, прогімназії, інститути та ліцеї 2,014

4		 8,783

24		 6,205

23		 6,614

17		 10,708

26		 4,430

14
Реальні училища 481

1		 1,987

7		 930

3		 1,494

6		 3,005

9		 841

4
Духовні 816

3		 4,937

115		 1,473

7		 1,703

5		 1,983

9		 349

1
Педагогічні 285

4		 433

4		 408

4		 197

2		 359

3
Медичні 118

1		 456

4		 483

7		 399

1		 264

2
Військові ?

1		 213

1		 374

1
Морські 32

1		 58

1		 119

1
Лісничі та сільськогосподарські 674

8		 150

2		 241

1		 324

2
Технічні та ремісничі 36

1		 662

11		 289

7		 493

8		 1,512

11		 814

6
Комерційні, торговельні та промислові 253

1		 195

1		 624

2		 824

3		 1,012

2		 168

1
Художні 288

1		 767

2		 268

1
Межові, таксаторські й топографічні 100

1
Професійні 210

2
Приватні навчальні заклади та при церквах іноземних вірувань 1,039

21		 1,816

24		 2,836

24
Інші навчальні заклади
Училища сліпих та глухонімих 47

2		 30

1		 79

2
Релігійні нехристиянські ?

215		 71,871

970		 7,774

139
Початкові навчальні заклади
Нижчі 44,451

706		 192,318

2,981		 96,509

1,811		 210,140

2,546		 220,490

2,236		 90,544

1,290

Примітка. Цифрами у шпальтах таблиці позначені адміністративно-територіальні складові учбової округи:

Див. також

Примітки
  1. Учебные округа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Ермолаев, Игорь Петрович (2002). Очерки истории Казанского университета (рос.). Казанский гос. университет,. с. 373.
  3. Сборник материалов итоговых научных конференций молодых ученых и аспирантов Института истории им. Ш. Марджани АН РТ за 2001-2002 г (рос.). Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ,. 2002. с. 299.
  4. Виконував обов'язки попечителя з 24 лютого 1827 року, затверджений попечителем 16 березня 1829 р., 15 квітня 1845 назначений попечителем Петербурзької учбової округи
  5. Шестаков П. Д. Спогади про В. І. Назимова // Історичний вісник, 1891. - Т. 43. - № 3. - С. 706-723.
  6. І. Е. Крапоткина Адміністративна діяльність попечителя навчального округу (з історії Казанського навчально-окружного центру) // Новини Алтайського Державного університету 2010 Т. 3 С. 123-132
  7. Одноденний перепис початкових шкіл імперії, вироблена 18 січня 1911 року. Вип. XII-XV Азіатська Росія. СПб. 1914 р Передмова

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.