Казанцева Тамара Тимофіївна

Тамара Тимофіївна Казанцева (нар. 8 травня 1934, Кривий Ріг) — радянський і російський учений, доктор геолого-мінералогічних наук (1985), професор, академік Академії наук Республіки Башкортостан (1991).

Казанцева Тамара Тимофіївна
Народилася 8 травня 1934(1934-05-08) (87 років)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Місце проживання Zorge Street, Ufad, Уфа
Діяльність науковиця
Alma mater Криворізький національний університет (1959)
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук (1985)
Знання мов російська
Заклад Академія наук Республіки Башкортостан
У шлюбі з Yury Kazantsevd
Нагороди

Біографія

Казанцева Тамара Тимофіївна[1] народилася 8 травня 1934 року в місті Кривий Ріг. У 1959 році закінчила Криворізький гірничорудний інститут, за фахом геолога.

Після закінчення інституту з 1959 по 1965 роки Казанцева працювала інженером-геологом комплексної геолого-розвідувальної експедиції Красноярського геологічного управління, потім начальником партії Стерлітамацької геолого-пошукової контори об'єднання «Башнефть» (1966—1975). З 1975 року працює в Інституті геології УНЦ РАН.

Наукова діяльність

Область інтересів Казанцевої — геотектоніка, геологія. Їй вдалося обґрунтувати походження аллохтонності гіпербазитових масивів на Уралі, довести поліциклічність Уралу в палеозої.

Казанцева є автором нового наукового напрямку — «Структурний фактор в теоретичній геології». Методологія, запропонована нею дозволила реставрувати генезис найважливіших процесів формування земної кори на основі вивчення разнорангової геологічного речовини.

З пріоритетних наукових завдань, вирішених Казанцевою— відкриття законів геологічного розвитку:

  • закон енергетичної забезпеченості основних геологічних процесів тектонічними силами;
  • закон узгодженості еволюційної спрямованості геологічної речовини з напрямком знака тектонічного режиму;
  • закон відповідності складу природних одиниць інтенсивності тектонічного режиму;
  • закон парагенетичної компенсації у геологічних системах та інших.

Казанцева стала автором нового загальногеологічного навчання — шар'яжно-насувної теорії формування земної кори.

У 1985 році захистила докторську дисертацію. З 1991 року обрана академіком Академії наук Республіки Башкортостан.

Звання та нагороди

Орден Дружби народів (1999), диплом і медаль Пошани ВДНГ СРСР за створення нової моделі геосинклінального процесу (1985).

Праці

Тамара Казанцева — автор понад 350 наукових праць, у тому числі 18 монографій.

  • Аллохтонные офиолиты Урала. М.: Наука, 1985.
  • Аллохтонные структуры и формирование земной коры Урала. М.: Наука, 1987.
  • Научные законы геологического развития. Уфа: Гилем, 2006.
  • Казанцева Т. Т. Структурный фактор в теоретической геологии / Т. Т. Казанцева, Ю. В. Казанцев; Ин-т геологии Уфим.науч.центра РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — 325 с.:ил. — Библиогр.: с.303-321.

Джерела

  • Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996.
  • Вклад геологов-нефтяников в развитие нефтедобывающей промышленности Башкортостана. Уфа: ДООО «Башнипинефть» ОАО АНК «Башнефть», 2003.
  • Камалетдинов М. А. Учёные и время. Уфа: Гилем, 2007.
  • Башкирская энциклопедия: В 7 т. Т. 3: Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007.

Посилання

Примітки

  1. Казанцева Тамара.[недоступне посилання з квітня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.