Криворізький національний університет

Криворі́зький націона́льний університе́т (ДВНЗ КНУ, відкритий як технікум) — державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Кривий Ріг.

Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет»
ДВНЗ КНУ
Центральний корпус університету
Тип національний
Країна  Україна
Розташування Кривий РігКривий Ріг
Засновано 1922
Акредитація  рівня
Президент голова наглядової ради Юрій Вілкул
Ректор в.о. Микола Ступнік
Студентів 20 000
Кольори Синій та Білий         
Кампус міський
Випускники Категорія:Випускники Криворізького національного університету
Адреса 50027, м. Кривий Ріг,
вул. Віталія Матусевича, 11
Сайт knu.edu.ua
Нагороди


 Криворізький національний університет у Вікісховищі

Утворений у 2011 році[1][2][3] на базі Криворізького технічного університету, КНУ — багатогалузевий центр технічної освіти і науки Кривбасу. Підготовка фахівців на факультетах проводиться з 33 спеціальностей за рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Історія

Дата заснування — 4 жовтня 1922 року, коли відповідно до спеціальної постанови Радянського уряду в приміщенні 7-річної школи на ст. Вечірній Кут розпочав роботу Криворізький вечірній робітничий технікум. Його завданням було готувати інженерно-технічні кадри для залізорудних підприємств Криворіжжя. На 3-х відділеннях технікуму — гірничому, механічному та електротехнічному — розпочали навчання 67 студентів, а навчальний процес здійснювали 20 викладачів, 9 з яких мали вищу освіту. Перший випуск відбувся у 1926 році; 12 студентів отримали дипломи техніків.

У 1929 р. технікум було перетворено у вечірній робітничий інститут, а з 1931 р. — у Криворізький гірничорудний інститут. У післявоєнні роки кількість спеціальностей, за якими готувалися інженерні кадри, досягла дванадцяти.

Старий корпус інституту (вул. Пушкіна, 37), Гірничий та Геолого-екологічний факультет

У 1972 році за заслуги у підготовці інженерних кадрів і розвиток наукових досліджень Президія Верховної Ради СРСР нагородила інститут орденом Трудового Червоного Прапора. Значна кількість викладачів і наукових працівників була відзначена урядовими нагородами.

З 1994 р. інститут набув статуту технічного університету.

21 березня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України № 280[1][2][3] злиттям Криворізького технічного університету та Криворізького державного педагогічного університету, з приєднанням Криворізького економічного інституту КНЕУ, Криворізького металургійного факультету НМетАУ та державних підприємств: Науково-дослідного гірничорудного інституту і Науково-дослідного інституту безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості було створено Криворізький державний університет. У 2016 році педагогічний, економічний та металургійній інститути було виокремлено у самостійні навчальні заклади[4].

24 травня 2011 року згідно з Указом Президента України Віктора Януковича № 599/2011 Криворізькому державному університету надано статус національного[3].

За період з 1922 р. по 2012 р. підготовлено близько 70000 спеціалістів. Аспірантура готує науково-педагогічні кадри з 24 спеціальностей, а докторантура — з 8. Працюють 3 спеціалізовані вчені ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій із 10 спеціальностей. Використовуючи великий науковий потенціал, Криворізький гірничорудний інститут став ініціатором створення Академії гірничих наук України (1991 р.), президентом якої є голова наглядової ради Криворізького національного університету, професор Вілкул Юрій Григорович. Створення Академії гірничих наук дало змогу більш ефективно поєднувати навчальний процес з науковою діяльністю академічних структур і кафедр, готувати спеціалістів, які відповідали б сучасним вимогам. Загальноуніверситетські факультети мають міцну навчальну і наукову базу. Навчально-виховний процес та наукова робота здійснюється у 6 навчально-лабораторних корпусах. Вони мають: 65 аудиторій, 93 лабораторії, 12 навчальних кабінетів, 11 читальних залів, 25 приміщень, обладнаних комплексами технічних засобів навчання і навчального телебачення. У навчальному процесі широко використовуються класи, обладнані персональними комп'ютерами, 7 креслярських залів, 6 залів курсового та дипломного проектування, 6 спортивних залів. Все це сприяє якісній підготовці висококваліфікованих спеціалістів, відповідає сучасним вимогам та вищим стандартам освіти.

Кампуси і корпуси

Будинок на вулиці Пушкіна, 44

В 1929 р. технікум було перетворено у вечірній робітничий інститут, у 1931 р. — у Криворізький гірничорудний інститут, перший вищий навчальний заклад на Криворіжжі. У зв'язку з розширенням закладу по вулиці Пушкінській (сучасна Пушкіна) було збудовано навчальний корпус гірничорудного інституту у 1930—1932 рр. за авторським проектом архітектора Харківського інституту «Діпромісто» Й. Ю. Каракиса. В 1947 р. навчальний корпус відновлено і реконструйовано, додано класичний портик та колони.

У 1940 р. засновано так званий «лабораторний корпус», в якому діяв залізорудний робфак. Він був першим п'ятиповерховим будинком у місті, та був побудований за авторським проектом архітектора Михайлова, Московський інститут «Гіпровуз».

Головний корпус знаходиться у Металургійному районі по вул. Віталія Матусевича (колишня ХХІІ партз'їзду), 11.

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської державної адміністрації від 12.04.1996 р. № 158-р Гірничорудний інститут (вул. Пушкіна, 37) є пам'яткою архітектури місцевого значення міста Кривого Рогу з охоронним номером 128.

Структура

Факультети

  • Гірничий факультет (у 19801998 роках був розділений на факультети підземної та відкритої розробки родовищ корисних копалин)
    • кафедра підземної розробки родовищ корисних копалин
    • кафедра відкритих гірничих робіт
    • кафедра маркшейдерії
    • кафедра рудникової аерології та охорони праці
    • кафедра будівельних геотехнологій
  • Механіко-машинобудівний факультет (створений у 1964 році)
    • кафедра технології машинобудування
    • кафедра теоретичної та прикладної механіки
    • кафедра гірничих машин і обладнання
    • кафедра нарисної геометрії та інженерної графіки
  • Будівельний факультет (створений у 1959 році)
    • кафедра будівельних конструкцій
    • кафедра технології, організації і механізації будівництва
    • кафедра архітектури та містобудівництва
    • кафедра технології будівельних виробів, матеріалів і конструкцій
    • кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції
    • кафедра опору матеріалів та будівельної механіки
    • кафедра філософії і соціальних наук
  • Електротехнічний факультет (створений у 1964 році)
    • кафедра електропостачання та енергетичного менеджменту
    • кафедра автоматизованого електроприводу
    • кафедра електромеханіки
    • кафедра теплоенергетики
    • кафедра фізики
    • кафедра систем промислового електроспоживання та електричного транспорту
  • Геолого-екологічний факультет (у 1947 році створений як геологічний; у 19601966 роках називався геологорозвідувальним; у 19662008 — геолого-збагачувальний)
    • кафедра геології та прикладної мінералогії
    • кафедра екології
    • кафедра геодезії
  • Факультет інформаційних технологій (створено 1 вересня 2001 року)
    • кафедра моделювання і програмного забезпечення
    • кафедра інформатики, автоматики і систем управління
    • кафедра комп'ютерних систем та мереж
    • кафедра економічної кібернетики і управління проектами
    • кафедра інженерної математики
    • кафедра інженерної педагогіки та мовної підготовки
  • Транспортний факультет (створений у 1993 році)
    • кафедра автомобільного транспорту
    • кафедра підйомно-транспортних машин
    • кафедра історії та українознавства
    • кафедра фізичного виховання
Державний науково-дослідний гірничорудний інститут

Науково-дослідні інститути

    • Науково-дослідний гірничорудний інститут
    • Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості
      • Заснований 1971 року у Кривому Розі як науково-дослідний заклад. Напрями діяльності: розробка способів безпечного ведення робіт, вивчення причин виникнення рудникових пожеж, завалів і затоплень, створення методів запобігання їх і ведення гірничорятувальних робіт. Є аспірантура. Інститут видає збірник праць.

Коледжі

  • Індустріальний коледж
  • Політехнічний коледж
  • Інгулецький коледж
  • Криворізький гірничий коледж
  • Гірничо-електромеханічний коледж
  • Автотранспортний коледж

Підрозділи

  • Центр підвищення кваліфікації перепідготовки, удосконалення
  • Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту
  • Інформаційно-обчислювальний центр
  • Центр сприяння працевлаштуванню студентів і випускників
  • Центр соціального аналізу та вдосконалення навчально-виховного процесу
  • Навчально-методичний відділ
  • Відділ міжнародних зв'язків
  • Приймальна комісія

До складу факультетів загальноуніверситетського підпорядкування КНУ входять 7 факультетів технічного профілю, а також інші структурні підрозділи, які безпосередньо підпорядковуються ректору Криворізького національного університету. Напрямки підготовки гірничого профілю: геологія, геодезія, картографія, гірництво (підземна розробка родовищ корисних копалин, шахтне будівництво, відкриті гірничі роботи, маркшейдерська справа тощо). Крім того, до складу університету на правах відокремлених структурних підрозділів входять навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (технікуми, коледжі і педагогічні училища).

В цілому у Криворізькому національному університеті здобувають освіту понад 20 тисяч студентів всіх рівнів акредитації.

Ректори

З 2010 року Микола Ступнік.

Випускники

Нагороди та репутація

Поштовий конверт із зображенням Університету

Окремі викладачі були удостоєні Ленінської та Державної премії, вченими інституту у 1969 р. було експоновано на ВДНГ СРСР 39 науково-дослідних робіт, за які Інститут був нагороджений Великою Золотою медаллю і Дипломом 1-го ступеня, а 29 викладачів і 23 студенти — медалями виставки і преміями. У 1982 році інститут був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Джерела

  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Історична енциклопедія Криворіжжя / [упоряд. О. О. Мельник та ін.]. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. Т. 1 — 2007. — С. 604.
  • Історична енциклопедія Криворіжжя / [упорядники О. О. Мельник та ін.]. — Кривий Ріг: Видавництво «СТПРЕС», 2009. Т. 2 — 2009. — С. 336.
  • Мельник О. О. Криворізька міськрада в 1920—1941 роках / Олександр Мельник. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. — С. 227.
  • Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упорядник В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. Т. 1. — 2005. — С. 265, 266.

Див. також

Примітки

  1. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280-2011-п
  2. Накази Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 501 від 14 червня 2011 року, № 764 від 07 липня 2011 року
  3. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244289133&cat_id=244277216
  4. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248800179
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.