Казимир Маєвський

Казимир-Владислав Маєвський (пол. Kazimierz Władysław Majewski; 25 березня 1903, Бережани 27 липня 1981, Варшава) — польський історик, археолог. Доктор історії (1935), професор (1939). Дійсний член Польської АН (1966) і Польського археологічного товариства.

Казимир-Владислав Маєвський
Kazimierz Władysław Majewski
Народився 25 березня 1903(1903-03-25)
Бережани
Помер 27 липня 1981(1981-07-27) (78 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання
Країна  Польща[1]
Національність поляк
Діяльність історик, археолог
Alma mater Львівський університет
Галузь історія, археологія
Заклад Львівський університет, Вроцлавський університет, Варшавський університет
Звання професор
Ступінь доктор історії
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)

Біографія

Народився в м. Бережани. Навчався в гімназії в Бережанах та Львові. Закінчив Львівський університет, працював у ньому до вересня 1939 на кафедрі археології. У 1930-ті рр. провів археологічні розкопки на Балканах, в Італії та Франції, досліджував культуру античної доби. 1939—1941 — професор, завідувач кафедри історії Стародавнього світу Львівського університету і старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту археології АН УРСР.

Від 1945 — у Польщі: професор Вроцлавського (1945—1951) та Варшавського (1951—1981) університетів; одночасно — директор (1954), заступник директора (1954—1969) Інституту історії матеріальної культури Польської АН, засновником якого був. У 1960-ті рр. займався археологічними дослідженнями в Болгарії. Заснував і редагував щорічник «Археологія» («Archeologia»), головний редактор видань Польського археологічного товариства.

Автор понад 500 наукових і науково-популярних праць, серед них:

  • «Егейська культура» (1933),
  • «Фігурна пластика Кікладів» (1949),
  • «Римські впливи на слов'янських землях» (1949),
  • «Римські впливи у Польщі» (1960),
  • «Крит–Еллада–Кіклади: Біля колиски європейської цивілізації» (1963) та інших.

Джерела

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.