Казоліт

Казоліт (рос. казолит; англ. kasolite; нім. Kasolit m) — мінерал, водний уранілсилікат свинцю острівної будови.

Казоліт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1980 s.p.
Хімічна формула Pb(UO₂)SiO₄·H₂O
Nickel-Strunz 10 9.AK.15
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Shinkolobwe mined[3]
Типова місцевість Shinkolobwe mined[3]
 Казоліт у Вікісховищі
Казоліт

Загальний опис

Хімічна формула: Pb(UO2)SiO4•H2O. Містить (%): PbO — 38 %; UO3 — 48,7; SiO2 — 10,23; H2O — 3,07.

Вперше знайдений в Казоло (Заїр). Сингонія моноклінна. Дрібні призматичні кристали. Твердість 4,0-5,5. Густина 6,0-6,46. Блиск смолянистий до масного. Колір жовтий до коричневого. Риса жовта. Продукт окиснення уранініту.

Зустрічається в урановому родовищі Шінколобве (Катанга, Заїр) разом з кюритом, уранінітом та іншими мінералами урану.

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2015) — 2015.
  2. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1980. — Vol. 43. — P. 1053–1055. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Казоліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Казоліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.