Каломель

Каломель — пластичний мінерал, дихлорид димеркурію ланцюжкової будови, що містить 84.98 % ртуті.

Каломель
Структура каломелі
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула 2[Hg2Cl2]
Клас мінералу Хлориди
Підклас Ланцюжкові
Nickel-Strunz 10 3.AA.30[2]
Dana 8 9.1.8.1
Група н/д
Генезис Вторинний мінерал
Ідентифікація
Колір Білий, жовтувато-сірий до попелясто-сірого, коричневий;
буває безбарвною
Форма кристалів Таблитчасті, призматичні, пірамідальні, ізометричні, часто масивні зернисті агрегати
Сингонія Тетрагональна
Злам Раковистий
Твердість 1.5
Блиск Алмазний
Прозорість Прозора
Колір риси Блідо-жовтий
Густина 6.48—7.15
Інші характеристики
Першовидкривач Théodore de Mayerned[3]
Названо на честь чорний[4],
краса[4]
Типова місцевість Moschel mountaind
 Каломель у Вікісховищі

Етимологія та історія

Перша згадка про Каломель була вже в записах 1608 р. Бегіна і 1609 р. Освальда Кролла. Мінерал був відомий древнім тибетцям. Проте науково описаний лише в 1612 році Теодором Туреке де Майерне († 1655), який назвав мінерал «красивий чорний». Назва складається зі стародавніх грецьких слів καλός — «красивий» і μέλας — «чорний», тому що він стає чорним у реакції з аміаком.

Загальний опис
Структура мінералу

Утворюється при зміні кіноварі, ртутного срібла, амальгами, ртутної бляклої руди, селенового метацинабариту й інших мінералів, які містять меркурій, а також нагріванням суміші хлорного меркурію з металічним меркурієм. Під впливом світла темнішає.

Використовують у медицині, у більшості, як проносний і дезінфікувальний засіб. У техніці йде на виготовлення фарб із золотом для порцеляни та для бенгальських вогнів.

Зустрічається разом із самородною ртуттю, еглестонітом, терлінгуаїтом і монтроїдитом.

Дія на організм

Хлориста ртуть(І) є проносним, а також сечо- й жовчогінним засобом.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. mineralienatlas.de
  4. webmineral.com

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каломель // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Каломель // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.