Кальмарник веретеноподібний
Кальмарник веретеноподібний (Pseudocolus fusiformis) — вид грибів роду кальмарник (Pseudocolus). Гриб класифіковано у 1909 році[5].
? Кальмарник веретеноподібний | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Pseudocolus fusiformis (E. Fisch.) Lloyd, 1909 | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Colus fusiformis [1] | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Будова
Молодий гриб майже кулястий, до 1,5 см у діаметрі. Кольору білого або сіруватого. Перидій розривається неправильними лопатями, що залишаються біля основи ніжки. Порожниста ніжка ніздрювата коротка. Від неї відходить безплідна частина плодового тіла у вигляді 3–5 по краях зморшкуватих лопатей завдовжки 2–6 см, що зростаються на верхівці з камерами. Кольору спочатку білого, потім рожевуваточервоного, при основі кремового. Камера заповнена внутрішньою слизуватою темною глебою із спорами. Дорослий гриб набуває веретеноподібної форми.
Життєвий цикл
Гриби з'являються періодично у серпні–жовтні з інтервалом у кілька років.
Поширення та середовище існування
Євразія, Північна Америка, Австралія, Нова Зеландія, острови Ява та Гавайські. В Україні: Розтоцькі ліси, Кримський Степ та Південний берег Криму.
Практичне використання
Неїстівний.
Природоохоронний статус
Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).
Див. також
Примітки
- E. Fisch., Neue Denkschr. Allg. Schweiz. Ges. Gesammten Naturwiss.: 64 (1890)
- E. Fisch., Denkschr. Schw. naturf. Ges.: 23 (1893)
- Penz., Annales du Jardin Botanique de Buitenzorg 16: 160 (1899)
- Lloyd, The phalloids of Australasia (7): 20, t. 21 (1907)
- Pseudocolus fusiformis. www.mycobank.org. Процитовано 2016-05-14T01:31:44+00:00.
Джерела
- Pseudocolus fusiformis // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
- Lloyd, C.G. 1909. Synopsis of the known phalloids. :1-96
- Pseudocolus fusiformis // Червона книга України, 2016. — URL