Кальченко Валерій Михайлович

Вале́рій Миха́йлович Ка́льченко (нар. 24 лютого 1947, м. Кіровоград) український політик. Народний депутат України. Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з 31 серпня 1996 до 8 лютого 1999. Член партії ВО «Батьківщина», голова Кіровоградської обласної організації.

Валерій Михайлович Кальченко
Валерій Михайлович Кальченко
3-й Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
31 серпня 1996  8 лютого 1999
Президент Леонід Кучма
Попередник Володимир Холоша
Наступник Василь Дурдинець
Народився 24 лютого 1947(1947-02-24) (75 років)
Кіровоград
Відомий як політик
Громадянство  Україна
Національність українець
Освіта Одеська державна академія будівництва та архітектури
Політична партія Батьківщина
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Освіта

З 1963 до 1967 року навчався в Кіровоградському будівельному технікумі, а з 1970 до 1976 року в Одеському інженерно-будівельному інституті за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво», інженер-будівельник.

Кар'єра

Член Комісії з питань ядерної політики і екологічної безпеки при Президенті України (грудень 1997 — липень 2000). Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 101 (20042005).

Сім'я

  • Українець.
  • Батько Михайло Юхимович (19051992).
  • Мати Євдокія Степанівна (19061996).
  • Дружина Любов Бенівна (1951) — учитель.
  • Дочки Жанна (1970) і Світлана (1974).

Парламентська діяльність

Червень 2000 — кандидат в народні депутати України за виборчім округом № 99 Кіровоградська область. З'явилося 67.9 %, «за» 24.8 %, 2 місце з 10 претендентів. На час виборів: заступник голови торгово-економічної місії при Посольстві України в Російській Федерації, безпартійний.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 28 в списку. На час виборів: заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 28 в списку. На час виборів: пенсіонер, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007). Голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014 від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 51 в списку. На час виборів: народний депутат України, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції ВО «Батьківщина» (з грудня 2012). Голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, управління радіоактивно забрудненими територіями, соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з січня 2013).

Нагороди та державні ранги

Державний службовець 1-го рангу (з лютого 1999).

Медаль Міжнародної організації цивільної оборони (липень 1999). Ордени «За заслуги» III ступеня (серпень 1998), II ступеня (жовтень 1999), I ступеня (грудень 2011), але від останнього відмовився[1].

Примітки

  1. Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 року. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 24 липня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.