Каляєв Іван Платонович

Іва́н Плато́нович Каля́єв (нар.24 червня (6 липня) 1877(18770706), Варшава — пом.10 (23) травня 1905, Шлісельбурзька фортеця) — російський революціонер, терорист, соціаліст-революціонер, поет.

Каляєв Іван Платонович
Ім'я при народженні рос. Каляев, Иван Платонови
Народився 6 липня 1877(1877-07-06)
Варшава, Російська імперія[1]
Помер 23 травня 1905(1905-05-23) (27 років)
Шліссельбург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
·повішення
Країна  Російська імперія
Діяльність поет, письменник, журналіст, революціонер
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мов російська
Іван Каляєв. Фотографія зроблена відразу після теракту.
Уся чумарка моя була витикана шматками дерева, висіли клапті, й вона вся обгоріла. З обличчя рясно лилася кров, і я зрозумів, що мені не втекти, хоча було кілька довгих митей, коли нікого не було навколо.

Біографія

Народився у Варшаві в родині відставного поліцейського (околодочного наглядача) Платона Каляєва та польки, доньки шляхтича, що розорився. Дитинство Івана пройшло в передмісті Варшави. У десять років він вступив до варшавської Першої Зразкової Апухтінської гімназії. У 1897—1899 роках студент Імператорських Московського та Петербурзького університетів.

З 1898 року член Петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». За участь у 1899 в студентському страйку був висланий до Катеринослава. Після повернення до Петербурга йому не дозволили відновитися в університеті. У 1902 поїхав вчитися до Німеччини, але дорогою до Берліна під час випадкового обшуку у нього була знайдена соціалістична література, й він був виданий Росії як соціаліст. Після тримісячного ув'язнення у Варшаві був висланий до Ярославля. У 1903 виїхав до Женеви, де вступив в Бойову організацію есерів. У 1904 році в Петербурзі брав участь у замаху на міністра внутрішніх справ В'ячеслава Плеве.

У 1904 році Бойова організація винесла «смертний вирок» дядькові імператора Миколи II, Великому князю Сергію Олександровичу, московському генерал-губернатору. 2 лютого 1905 Каляєв не кинув бомбу в карету, бо побачив, що поруч з Великим князем сидять його малолітні племінники. 4 лютого 1905 в Москві він бомбою убив Великого князя Сергія Олександровича. Особистість Каляєва і обставини вбивства лягли в основу повісті «Кінь блідий», написаної одним з організаторів вбивства — Б. В. Савінковим.

На суді адвокатами Каляєва були популярні та високооплачувані Володимир Жданов і Михайло Мандельштам.[2]

5 квітня 1905-го Каляєв виголосив патетичну промову:

Я — не підсудний перед вами, я — ваш бранець. Ми — дві ворожі сторони. Ви — представники імператорського уряду, наймані слуги капіталу та насильства. Я — один з народних месників, соціаліст і революціонер. Нас розділяють гори трупів, сотні тисяч розбитих людських існувань і ціле море крові та сліз, яке розлилося всією країною потоками жаху й обурення. Ви оголосили війну народу, ми прийняли виклик!
Суд, який мене судить, не може вважатися дійсним, бо судді є представниками того уряду, проти якого бореться партія соціалістів-революціонерів.

Просячи про помилування, Каляєв подавав касаційну скаргу, протест цей був відхилений Сенатом. Коли в камеру увійшов священик, Каляєв сказав йому, що обрядів не визнає, що він вже абсолютно приготував себе до смерті і в житті зі всім покінчив, проте у священику, який прийшов до нього, відчуває добру людину. «А тому, — уклав Каляєв, — дайте мені Вас, просто як людину, поцілувати». Вони поцілувалися, і священик пішов. На ешафот у Шлісельбурзькій фортеці Каляєв піднявся з гордо піднятою головою, твердим, упевненим кроком. Хрест цілувати відмовився.

Поезія

Найбільш відома «Молитва» Каляєва:[3]

 Христос, Христос! Слепит нас жизни мгла.
  Ты нам открыл всё небо, ночь рассеяв,
  Но храм опять во власти фарисеев.
  Мессии нет — Иудам нет числа…
  Мы жить хотим! Над нами ночь висит.
  О, неужель вновь нужно искупленье,
  И только крест нам возвестит спасенье?..
  Христос, Христос!..
  Но всё кругом молчит.

Примітки
  1. Каляев Иван Платонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Адвоката Миколу Тесленко до процесу не допустив голова Петро Деєр, а касаційну скаргу до Сенату підтримували адвокати Михайло Мандельштам і Володимир Беренштам
  3. А. Меленберг. Іван Каляєв — моральний терорист (рос.)

Література
  • Закиров Р. Террористическая мистерия Ивана Каляева // Мир истории. — М., 2003. — № 13 — 15. — С. 103—104.
  • Дерзновение / Д. Валовой, М. Валовая, Г. Лапшина. — М.: Молодая гвардия, 1989. — 314[6] c., ил. — С. 294—304.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.