Усть-Камчатськ

Усть-Камча́тськ (рос. Усть-Камчатск) — селище (з 1951 по 2008 — селище міського типу) і порт адміністративний центр Усть-Камчатського району Камчатського краю Далекосхідного федерального округу (Росія).

селище Усть-Камчатськ
рос. Усть-Камчатск
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Камчатський край
Муніципальний район Усть-Камчатський район
Код ЗКАТУ: 30219000001
Код ЗКТМО: 30619401101
Основні дані
Час заснування 1731
Статус селища 2008
Населення 4560 (2011 рік)
Площа 18,42 км²
Поштові індекси 684412-684415
Телефонний код +7 41534
Географічні координати: 56°14′ пн. ш. 162°32′ сх. д.
Часовий пояс UTC+12, літом UTC+13
Водойма річка Камчатка,
Камчатська затока
Нерпіч'є озеро
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
440

741
Влада
Вебсторінка ustkamchatsk.ru
Мапа

Усть-Камчатськ

Усть-Камчатськ

Географія

Селище розташоване на східному узбережжі півострова Камчатка, в гирлі річки Камчатка, на берегах озера Нерпиче і Камчатської затоки Тихого океану. Відстань до Петропавловська-Камчатського фізична — 440 км, автошляхом — 741 км.

Клімат
  • Середньорічна температура повітря — −0,4 °С
  • Відносна вологість повітря — 80,3 %
  • Середня швидкість вітру — 4,2 м/с

Історія

Селище засноване у 1731 році під назвою Усть-Приморськ.

У 1890 році дістало сучасну назву Усть-Камчатськ.

У 2010 році відбулося виверження довколишніх вулканів Ключевська Сопка та Шивелуч, внаслідок чого попелом було засипане майже все селище.

Населення

Станом на 2011 рік у селищі проживало 4560 чоловік.

Чисельність населення
1926[1]1939[2]1959[3]1970[4]1979[5]1989[6]2000[7]
467↗1819↗9941↗11 433↗16 326↘13 611↘7800
2002[8]200720092010[9]
↘5231↘4268↘4167↗4352

Інфраструктура

У селищі діє морський порт, рибокомбінат та деревообробні підприємства. У 1937 році відкрито аеропорт «Усть-Камчатськ».

Відомі люди

У 1978 році в селищі народився відомий український телеведучий та продюсер Максим Бахматов, який наразі виконує обов'язки генерального директора Національного експоцентру України.

Географічне диво

За 120 км на захід — південний захід від селища розташований найвищий у Євразії діючий вулкан Ключевська Сопка (4750 м).

  • Виверження Ключевської сопки
  • Ключевська сопка у спокійному стані
  • Захід сонця на сопці
  • Місячний сніжний пейзаж
  • Чергове виверження сопки
  • Вигляд сопки з супутника
  • Вигляд виверження вулкана з супутника

Примітки
  1. {{{Заголовок}}}. — 500 прим.
  2. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  3. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. Народная энциклопедия городов и регионов России
  8. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  9. Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.