Камінський Федір Іванович
Фе́дір Іва́нович Камі́нський (*1845 р., Полтавщина, згідно інших даних — в містечку Кожан-городок (Кежан-городок) Мінської губернії — † 1 квітня (20 березня) 1891 р.) — археолог та музеєзнавець.
| Камінський Федір Іванович | |
|---|---|
| Народився |
1845 Полтавщина (чи Кожан-городок) |
| Помер | 1 квітня 1891 |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Фізико-математичний факультет Київського університетуd |
Дійсний член Історичного товариства Нестора літописця, член-кореспондент Одеського товариства історії та старожитностей.
Біографія
Походить з родини священика. Закінчив Переяславську духовну семінарію, навчався на фізико-математичному факультеті Київського університету — закінчив 1868 року.
У 1868—1871 роках працював учителем в гімназії Переяслава, по тому — в 1871—1872 — у Хорольському повітовому училищі, в лубенських та Прилуцькій гімназії.
У 1881—1891 роках — хранитель музею К.Скаржинської в селі Круглик (нині село в межах Лубен).
Першим виявив на сучасних теренах України стоянку доби пізнього палеоліту в селі Гінці (нині Лубенського району) і провів 1873 року розкопки, чим і започаткував вивчення палеолітичних пам'яток на території Східної Європи.
Д. Самоквасов його працю «Сліди епохи кам'яної доби по р. Сулі та її притоках» опублікував та зачитав на засіданні 3-го Археологічного з"їзду.
Був першопроходцем в дослідженні археологічних старожитностей Нижнього Посулля — поселень доби енеоліту та бронзової доби на Лисій Горі в околицях Лубен, пам'яток доби бронзи і скіфського часу — кургани Посулля.
Досліджував городища скіфської доби та давньоруські пам'ятки в околицях Клепачі.
Запропонував схему історичного розвитку, в якій передбачив, що по Сулі та її притоках заходяться пам'ятки часу від кам'яної доби до Київської Русі.
Розширив методику польової археології, залучаючи спеціалістів природничих наук до досліджень пізньопалеолітичних пам'яток.
Автор семи наукових праць, з них «Розкопки в околицях Лубен» — Київ, 1888, «Про 7-річних богатирів». 1889, «Київська старовина».
Записував спогади сучасників про Кобзаря.
Його учнем та послідовником був Василь Ляскоронський.
Джерела та література
- С. П. Юренко. Камінський Федір Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 49. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- «Федір Камінський (1845—1891). Наукова та епістолярна спадщина», 1992, Полтавський краєзнавчий музей, Полтавське наукове товариство краєзнавців, Т. П. Пустовіт, Супруненко О. Б. «Лубенський краєзнавичий музей».
- Каминский, Федор Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIV. — С. 205. (рос. дореф.)