Кам'яниця Тумановичів

Кам'яниця Тумановичів


49°50′35″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д.
Тип будівля і пам'ятка архітектури
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Львів
Матеріал цегла
Адреса Вулиця Вірменська (Львів)
Ідентифікатори й посилання
Кам'яниця Тумановичів (Україна)

 Кам'яниця Тумановичів у Вікісховищі

Кам'яниця Тумановичів (конскрипційний № 143[1][2]) — житловий будинок XVIII століття[3], розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 18. Занесений до Реєстру пам'яток архітектури і містобудування України національного значення з охоронним номером 1254.

Історія

Будинок зведений у XVIII столітті на місці двох старіших будинків. Перший з них у 16301640 роках належав С. Григоровичу, у 16501668 і 16731683 роках — родині Івашкевичів, у 16681672 роках був відомий під назвою кам'яниця Пйотровичівська. Другий належав у 16301640 роках К. Романовичу, у 16411767 роках — родині Томановичів (Тумановичів)[1].

У 18711889 роках власником будинку значився Герш Бодек[4], у 1916 і 1934 роках — Альфред Бодек[1].

Станом на 1912 рік в будинку мешкали антиквар Соломія Бодек, акушер Гізельт Салі, інженер Марія Яворник, кравчиня Сабіна Крейнер, бухгалтер Соломон Роснер, власник кав'ярні Філіп Вайс. Також в 1912 році в будинку містилося ательє зі складом шкіри Юліана Патліковського та бюро ритуальних послуг Генрика Гешофа[5]. За часів Польської республіки у будинку розташовувався магазин похоронних товарів Здоу[6]. Кам'яниця перебудовувалась у другій половині XIX століття та у XX столітті[1]. Станом на 1916 рік в будинку мешкали: швець Білік Анджей, акушерка Бик Регіна[7]. На початку ХХ століття на першому поверсі були розташовані два магазини з окремими входами[8]. До 1968 року входи були частково закладені з облаштуванням вікон для утворення на першому поверсі двох житлових квартир, що з часом були об'єднані в одну[9]. Протягом 20042016 років на першому поверсі містилася приватна нотаріальна контора Ольги Юркової[10]. Після 2017 року на місці одного з вікон першого поверху відновили проріз для дверей. Згідно повідомлення Управління історичного середовища Львівської міськради дані роботи виконувались згідно проєкту реставрації затвердженого у 2017 році, оскільки в минулому замість цього вікна були двері, які пізніше замурували[9]. В будинку нині також міститься адвокатське об'єднання «Солдатенко, Лукашик та партнери»[11].

Сьогодення

Кам'яниця входить до Реєстру пам'яток архітектури національного значення (охоронний № 1254). Будинок житловий з комерційними приміщеннями на першому поверсі: магазини з окремими входами, ресторан грузинської кухні[12].

Опис кам'яниці

Кам'яниця Тумановичів — це триповерховий П-подібний у плані цегляний будинок[3], який складається з двох двохдільних кам'яниць, поєднаних в один будинок з двома вхідними брамами по краях. Фасад завширшки у п'ять вікон (вікна на центральній осі замуровані), симетричний, рустований. Основний композиційний акцент фасаду створюють вертикальні масивні лопатки на рівні другого-третього поверхів[13], що спираються на чотири кам'яні консолі. Вікна прямокутні, на другому поверсі прикрашені прямими сандриками.

Уздовж тильного фасаду тягнуться балкони-галереї[3]. У дворі розташовані два флігелі.

У пивницях та сінях збереглися циліндричні склепіння з боковими розпалубками, що відносяться до XVIII століття, та рештки кам'яного обрамлення[13][3][14].

Галерея

Примітки

  1. Мельник І., 2011, с. 238.
  2. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa… — S. 7.
  3. ПГиА, 1985, с. 18.
  4. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa… — S. 190.
  5. Reichman F. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik 17. 1913… — S. 319.
  6. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 36.
  7. Reichman F. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik 17. 1913… — S. 29, 50.
  8. м. Львів. Кам’яниця Тумановичів. www.shukach.com. Шукач. Процитовано 11 лютого 2020 року.
  9. Софія Лазуркевич (21 березня 2019 року). У кам'яниці в центрі Львова замість вікна пробили двері. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 11 лютого 2020 року.
  10. Список нотаріусів Львова. www.notariat.lviv.ua. Процитовано 11 лютого 2020 року.
  11. «Солдатенко, Лукашик та партнери», Адвокатське об'єднання, ТОВ. www.ua-region.com.ua. Процитовано 11 лютого 2020 року.
  12. Кафе «Тамада». list.in.ua. Процитовано 11 лютого 2020 року.
  13. Мельник І., 2011, с. 239.
  14. Липка, 1983, с. 38.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.